Історія проїзду в Київському метро: Від білетиків до банківських карт

6Сьогодні мешканці столиці не можуть уявити собі своє життя без використання метрополітену. Підземні потяги є одним з найшвидших і ефективних засобів пересування містом, особливо в годину пік. Зараз, щоб проїхатися на метро відвідувачеві потрібно заплатити за вхід 4 грн. (вартість одного жетона), а колись вартість проїзду складала лише 50 копійок,і людина могла подивитися на новий засіб пересування. Але, давайте розглянемо все по порядку.

6 листопада 1960 року стало дійсно знаменною датою для історії розвитку столиці. У цей день відбулося офіційне відкриття Київського метро. У зв’язку з цим заходом керівництво міста навіть випустило запрошення на урочисту церемонію. Вони були двох типів: індивідуальні (на офіційне відкриття 6 листопада) і для народу (відвідування метро 8 листопада). Активна робота столичного метро почалася тільки 12 листопада.

Згідно з рішенням Київської міської Ради від 19 липня 1960 року, ціна на проїзд у новому громадському транспорті становила 50 копійок, але цей тариф протримався не довго, адже з проведенням грошової реформи 1 січня 1961 року, ціна була автоматично знижена до 5 копійок.

Спочатку вхід в метрополітен здійснювався при демонстрації паперових квитків, за якими дозволялося здійснити одну поїздку, але в 1963 році почалася установка перших турнікетів, які дозволяли людині пройти на станцію, якщо в них закидали 5-копійчану монету. У зв’язку з цим, кількість продаваних білетиків значно понизилася, адже навіщо стояти в черзі, якщо можна пройти, просто закинувши 5 копійок, чи не так? Таким чином, людина економила свій час на проїзд. Правда, такі нововведення були встановлені не скрізь, а тільки на станції «Хрещатик». Але, бачачи, що така новинка тільки йде на користь, керівництво столиці вирішило, що слід вводити нові системи пропуску й на інші станції. Але продаж квитків, при цьому, ніхто не відміняв.

6_1

6_2

Ціна на вхід в метро залишалася стабільною до 2 квітня 1991 року, коли вартість проїзду була підвищена втричі — до 15 копійок. Такий різкий стрибок був пов’язаний із підвищенням цін по всій країні, і громадський транспорт не був винятком. Тут керівництво метрополітену зіткнулося з дуже неприємною проблемою. Справа в тому, що для нових цін потрібно було переробляти турнікети, щоб вони могли приймати необхідну суму. Так, частина турнікетів була перероблена під прийом однієї монети номіналом в 15 копійок, а частина — під прийом трьох 5-ти копійчаних монет. Але зміни в оплаті змогли протриматися трохи менше року, і вже 2 січня 1992 року вартість проїзду знову підвищилася вже до 30 копійок. Тоді турнікети були перероблені під прийом двох 15-ти копійчаних монет. Однак, розуміючи, що ціни вже не перестануть рости (а через кілька місяців проїзд у метро коштував 50 копійок), було вирішено повернути в ужиток систему талонів. Також, це рішення було підтримано і тим фактом, що Україна, як вже незалежна держава, починала перехід на національну валюту, а радянські монети знімалися з ужитку. Проїзд на метро тепер коштував 5 карбованців.

6_3

6_4

6_5

6_6

Восени 1992 року турнікети почали переробляти під прийом уже відомих нам жетончиків. Однак перші екземпляри жетонів значно відрізнялися від тих, якими ми звикли користуватися сьогодні. По-перше, вони виготовлялися з мідних сплавів, а, по-друге, на зворотному боці деяких жетонів замість каштанового листа було викарбувано рекламу. У побут новинка увійшла 1 жовтня 1992 року. Таким чином, з введенням жетонів, керівництво метро позбавила себе від необхідності постійно переробляти турнікети. Вони просто почали піднімати ціни на жетони.

6_7

5 червня 1993, у зв’язку зі зростанням ціни на проїзд до 15 карбованців, було вироблено введення нових металевих жетонів меншого діаметру. Стандартні ж пластикові жетони з’явилися на касах метро 20 квітня 1994, які прослужили до 19 березня 2000 року, коли їх замінили такі ж жетони тільки зеленого відтінку. Нові жетончики прослужили до листопада 2008 року, коли ціна на проїзд знову виросла в 4 рази (тепер за одну поїздку потрібно було заплатити 2 гривні), і тоді відбулося повернення синіх жетонів, які використовувалися до 2000 року. З 2015 року, коли ціна за жетон знову піднялася і вже становила 4 грн., зелені жетони знову замінили сині. Ось такий «кольорової круговорот» в природі столичного метрополітену!

6_9

Також, варто відзначити, що в 1990-хх роках випускалися жетони з рекламою різних трастових організацій Києва. А в 2010 році, спеціально до п’ятдесятиріччя Київського метро, ​​була випущена обмежена серія жетонів, на яких були зображені першочергові станції метро.

6_10

6_11

У листопаді 1994 року жителі столиці також могли придбати таку новинку, як місячні абонементні квитки, які представляли собою картонні картки з нанесеною на них магнітною смугою. З квітня 1995 року ці картки стали пластиковими. З 1 грудня 2005 року для оплати проїзду були введені безконтактні карти, які, при поповненні на певну суму, дозволяли їх власнику пройти через турнікет.

6_14

Влітку 2015 року на сімнадцяти станціях метрополітену також почала діяти система PayPass, завдяки якій кияни та гості столиці можуть розрахуватися за проїзд за допомогою своєї банківської картки.

Як бачите, розвиток столичного метро не стоїть на місці, і ми сподіваємося, що майбутні зміни в його роботі підуть тільки на користь, як жителям столиці, так і працівникам метрополітену.

Немає коментарів

Залишити коментарій