Як виглядав Київ сто років назад. Частина 1

18Не знаючи своєї історії, не можна побудувати свого майбутнього. Ця прорізна істина, яка закладається в розум кожної мислячої людини. Не обов’язково порпатися в старих книгах та архівних документах, у пошуках історичної інформації, яка може пролити світло на ту чи іншу подію, досить просто поглянути на старовинні фотографії, що зберігаються у фотоальбомах ваших бабусь і дідусів. Напевно там присутні ті старовинні об’єкти, яких вже давно немає. Сьогодні ми розглянемо з вами десять фотографій, що освячують столицю сучасної України, зроблених в кінці XIX — початку ХХ століть. Можливо, в них ви зможете побачити те, чого не помічали раніше.

Політехнічний інститут

18_2

У будівництві цього проекту брали участь знамениті російські архітектори Ієронім Кітнер і Олександр Кобелєв. Цей навчальний заклад став першим політехнічним інститутом на території Російської імперії. Відкриття цього вищого навчального закладу відбулося в 1898 році. Серед його викладачів значилися такі знамениті вчені, як Дмитро Менделєєв і Микола Жуковський, а список його успішних випускників може скласти цілу книгу. Найзнаменитішими студентами київського політеху можна назвати Євгена Патона, Бориса Патона, Сергія Корольова, Івана Бардіна, Олександра Вінтера і багатьох інших наукових діячів.

Бессарабська площа

18_3

В кінці XIX століття Бессарабська площа була улюбленим місцем приватних підприємців. Тут відкривалися пекарні, кузні і торгові лавочки. Але вже в 1910 році, за проектом Генріха Гая, тут почалося будівництво критого ринку, який, згодом, отримає назву «Бессарабський ринок».

Велика Володимирська

18_4

Так виглядала Велика Володимирська вулиця, яка у свій час ще мала назву «Університетська», на початку минулого століття. Тут були присутні риси російського класицизму, які диктувалися архітектурним стилем самого університету і, внаслідок чого, передалися всім наступним спорудам.

Володимирський собор

18_5

Один з найвідоміших православних соборів Києва, у будівництві якого брали участь багато видатних архітекторів і художників XIX століття. Перший проект собору був спільною роботою Івана Штрома і Павла Спарро, які представили проект в неовізантійському стилі. Пізніше собор був перероблений архітекторами Олександром Беретті і інженером Рудольфом Бернгардта, який, у свою чергу, знайшов рішення, як укріпити стіни фасаду. Керував будівельними роботами архітектор Володимир Ніколаєв. Також, велику цінність представляють інтер’єрні розписи, виконані в період з 1885 по 1896 року. Такі художники, як Віктор Васнецов, Михайло Нестеров, Павло Сведомський і Вільгельм Котарбінський брали участь у їхньому оформленні.

Софіївська вулиця

18_6

Ця вулиця з’єднувала дві площі — Богдана Хмельницького і Хрещатик. Вдалині знаходився Інститут шляхетних дівчат, що розташувався на вулиці Івановська (Інститутська). У цьому закритому навчальному закладі навчалися дівчата дворянського походження, які, після закінчення інституту, могли обіймати посаду виховательки при дворянських або купецьких дітях. У 1852 році Інститут також почав приймати на своє навчання дочок почесних громадян і купців першої гільдії.

Вулиця Городецького

18_7

У 1900 році на цій вулиці, яка в той період називалася Миколаївською, на місці сучасного кінотеатру «Україна», був побудований цирк Крутікова «Гіппо-палас», який займав аж цілих два поверхи, і який міг розташувати в собі 2000 глядачів. Свого часу, тут виступали багато російських і зарубіжні зірки, такі, як Федір Шаляпін і Тітта Руффо. Поруч з цирком був готель «Континенталь», в якому зупинялися багато діячів мистецтва, наприклад, Володимир Маяковський. На жаль, обидві ці будівлі були зруйновані в 1941 році.

Хрещатик

18_8

На початку ХХ століття Хрещатик вже встиг завоювати собі звання головної вулиці Києва. Тут розміщувалися: готелі, кінотеатри, поштамт, аптеки, контори, магазини, банки і ресторани. Істотною відмінністю сучасного Хрещатика від старого є те, що по старому Хрещатиком ходив трамвайчик, а будівлі не перевищували у висоту один-два поверхи.

Бібіковський бульвар

18_9

Бібіковський бульвар — одна з назв бульвару Тараса Шевченка, який у XIX столітті встиг побувати і Шосейним і Університетським. Бульваром Тараса Шевченка його назвали тільки в 1919 році, і, як бачимо, назва прижилася остаточно.

Кінна площа

18_10

Сьогодні це місце називається Європейська площа, але на початку XIX століття тут розміщувався кінний торг, а тому площа і отримала назву «Кінна». У травні 1892 року тут стався запуск першого в Російській імперії електричного трамвая.

Колегія Павла Ґалаґана

18_11

Цей приватний навчальний заклад для юнаків було побудовано в 1870 році архітектором Олександром Шілле, на замовлення відомого українського громадського діяча і мецената — Григорія Галагана. Навчальний заклад було названо на честь померлого сина Григорія — Павла. Він почав свою роботу в 1871 році. Багато відомих учених стали випускниками цього закладу. Серед них: Олександр Богомолець, Володимир Грабар, Михайло Драй-Хмара, Григорій Костюк і Нестор Котляревський. Після Жовтневої революції 1917 року колегія була ліквідована.

Звичайно, через старі фотографії не можна повністю відчути ту епоху, коли вони були зроблені. Але варто зазначити, що, завдяки їм, можна трохи вловити ту частину історії, яка до цього нам не була відома!

Темы:

Немає коментарів

Залишити коментарій