Старий Київ: Хмарочоси

За останні сто років архітектурний стан столиці України пережив чимало змін. Особливий будівельний бум Київ зазнав на рубежі XIX і XX століть, в результаті чого його зовнішній вигляд піддався кардинальним змінам. З міста, яке раніше більше нагадувало собою велике селище, він перетворився на приклад справжнього модерну, в якому виросли перші будинки-гіганти. Не всі звичайно зраділи таким змінам, але вони призвели до того, що сьогодні Київ відомий як один зі світових мегаполісів. Варто відзначити п`ять хмарочосів міста, які свого часу викликали справжній фурор в архітектурних колах.

Комплекс готелів «Ореон» і «Берлін» (вулиця Червоноармійська, 1-3)

Будівництво даного об'єкту було організовано Олексієм Данилевським, який спробував здійснити його, організувавши першу в Києві фінансову піраміду. Але справи в нього пішли не зовсім так, як він планував, в результаті чого його компанія стала банкрутом, а він сам потрапив у в'язницю. Але будівництво від цього не особливо постраждало, адже земля Данилевського перейшла купцеві Парфентію Попову, який і зайнявся будівництвом цього комплексу. Для цієї роботи, яка тягнулася з 1894 по 1901 рік, він найняв архітектора Андрія Краусса. Комплекс на Бессарабці замислювався як багатофункціональний. У підвалі розміщувалися склади і дешеві квартири, на першому поверсі - торгові точки, на другому і на третьому - дорогі квартири і першокласні готелі «Ореон» і «Берлін». Після революції будинок постійно змінював свій профіль, встигнувши побувати і поліклінікою і гуртожитком. Торговельне призначення, яке було покладено на нього спочатку, йому змогли повернути лише наприкінці ХХ століття.

Прибутковий будинок Григоровича-Барського або будинок Сироткіна (перехрестя вулиць Володимирської та Прорізної)

Як можна здогадатися з назви цієї будівлі, його замовником був купець Микола Григорович-Барський, але справа в тому, що він продав земельну ділянку на початковому етапі зведення проекту іншому купцеві - Олександру Сироткіну, який і почав будувати цей «хмарочос». До будівництва даної будівлі Сироткін задіяв відомого архітектора Карла Шимона, який завершив проект у 1902 році. На першому поверсі будівлі розміщувалося одна з найпопулярніших столичних кондитерських - «Максим». Поверхами вище можна було виявити мебльовані кімнати «Палермо». Після жовтневої революції будинок був перероблений під готель «Лейпциг», а до початку 90-хх років минулого століття фасад будівлі повністю прийшов в непридатність, але нещодавно він був відреставрований. Висота будівлі - 42,5 метра. 4 поверхи плюс мансарда.

Будинок Самсонова (перехрестя Богдана Хмельницького та Лисенка)

Ця будівля була побудована архітектором Миколою Яскевичем за замовленням ще одного купця - Миколи Самсонова - в 1900-1901 роках. Вона було зведена в якості ще одного купецького будинку Києва, тому весь перший поверх займали різного роду магазинчики, а його кімнати здавалися в найм. Будівля має сім поверхів.

Будинок Льва Гінзбурга (сучасний готель «Україна»)

Це була найвища будівля не тільки Києва, а й усієї Російської імперії кінця XIX - початку ХХ століть. Вона була побудована будівельником-підрядником Левом Гінзбургом в 1910-1912 роках і призначалася для здачі квартир в оренду. Будинок налічував 500 кімнат, 94 з яких - розкішні люкси. Після революції і націоналізації будинку, він був перетворений на комунальний гуртожиток. 24 вересня 1941 року цей архітектурний шедевр був зруйнований радянськими підпільниками, після того, як Київ був окупований німецькими загарбниками. Висота будівлі - 53 метри. 12 поверхів.

Другий будинок Льва Гінзбурга (вулиця Городецького, 9)

За хронологічним даними, ця будівля була побудована Левом Гінзбургом трохи раніше - в 1900-1901 рр. Він також мав формат прибуткового будинку - перші два поверхи були віддані під меблеві магазини. Родзинкою цього будинку став багато декорований фасад в стилі ренесанс. Фактично, даний архітектурний експонат служив своєрідною рекламою для підрядної організації Гінзбурга, яка в той період часу вважалася головним підрядником у Києві. У 1941 році, в результаті вибуху, будівля була частково зруйнована. Після закінчення війни вона була частково відбудована і відреставрована. Висота - 46 метрів зі шпилем. 6 поверхів плюс мансарда.

Звичайно, на сьогоднішній день ситуація значно змінилася, і найвища будівля, яка у висоту сягає 152 метрів, тепер знаходиться на Кловському узвозі. Але ж і це далеко не межа. Ми розуміємо, що з розвитком Києва, буде розвиватися й його архітектурна складова. Хто знає, можливо, коли-небудь у нашому місті з'явиться своя Бурдж-Халіфа.