Храм Печерський район Вибір редакції

Києво-Печерська лавра

  • Адреса: вул. Івана Мазепи, 21
  • 1051–XIX ст.
  • Давньоруська архітектура, українське бароко
Києво-Печерська лавра
Фото: Vvlasenko, CC BY 4.0

Монастир, заснований 1051 року в печерах над Дніпром: Успенський собор, Троїцька надбрамна церква, Велика дзвіниця і підземні лабіринти з мощами святих.

Печерний монастир Антонія і Феодосія

Історія Лаври починається з печер над Дніпром. За «Повістю минулих літ», у середині XI століття тут, на схилах тодішнього Берестового, оселився чернець Антоній, який прийняв постриг на Афоні. Довкола нього зібралася невелика громада; 1051 рік традиційно вважають датою заснування монастиря. Коли братії стало більше, Антоній залишив керівництво ігумену Варлааму, а сам пішов у нову печеру — так виникли дві підземні частини обителі, які сьогодні називають Ближніми та Дальніми печерами.

Невдовзі князь Ізяслав Ярославич подарував ченцям гору над печерами, і монастир вийшов на поверхню. Справжнім його будівничим став преподобний Феодосій: за нього братія виросла до сотні ченців, а обитель отримала Студійський устав, який згодом перейняли інші монастирі Русі. У печерському скрипторії працювали літописці Никон і Нестор — з Лавриними стінами пов'язане створення «Повісті минулих літ».

Успенський собор і Троїцька надбрамна церква

Головний храм монастиря, Успенський собор, звели у 1073–1078 роках коштом князя Святослава Ярославича. «Велика церква Печерська» стала зразком для багатьох соборів Русі. Через три десятиліття, у 1106–1108 роках, над головною брамою постала Троїцька надбрамна церква, збудована коштом чернігівського князя Святослава Давидовича — Миколи Святоші, який сам прийняв постриг у Печерському монастирі. Це єдина наземна споруда Лаври, що в основі своїй збереглася з княжої доби; у XVIII столітті її фасади отримали барокове вбрання, а інтер'єр — розписи, які можна побачити й нині.

Успенському собору пощастило менше. 3 листопада 1941 року, під час нацистської окупації, його висадили в повітря; відповідальність за вибух і досі дискутують історики, частина з яких вважає, що собор замінували радянські підривники ще перед відступом. Понад пів століття від храму лишалися руїни. Собор відтворили у 1998–2000 роках у формах XVIII століття і освятили до 950-річчя Лаври. 15 червня 2026 року російський ударний дрон влучив у собор: пожежа на площі близько 800 м² пошкодила покрівлю, бані й стіни. Святині та музейні предмети встигли винести, а відновлення, за оцінкою заповідника, може тривати близько двох років.

Українське бароко і Велика лаврська дзвіниця

Після монгольської навали 1240 року та руйнування 1416 року монастир відроджувався кілька разів. Наприкінці XVI століття він став ставропігією Константинопольського патріархату, а 1688 року отримав статус лаври. У XVII столітті тут діяла друкарня, заснована 1615 року архімандритом Єлисеєм Плетенецьким, а архімандритом був Петро Могила. Сучасного вигляду Верхня лавра набула завдяки гетьману Івану Мазепі: його коштом у 1698–1701 роках збудували кам'яні мури з вежами, церкву Всіх Святих над Економічною брамою, оновили собор і надбрамну церкву в стилі українського бароко.

Після пожежі 1718 року монастир відбудовували ще кілька десятиліть. Найвиразнішою прикметою Лаври стала Велика лаврська дзвіниця, зведена у 1731–1744 роках за проєктом архітектора Йоганна Готфріда Шеделя. Її висота — 96,5 метра, довгий час вона була найвищою спорудою Києва, а позолочену баню видно з Лівого берега. Наприкінці XIX століття архітектор Василь Ніколаєв збудував Трапезну палату з церквою Святих Антонія і Феодосія, інтер'єри якої розписували під керівництвом Олексія Щусєва. Біля трапезної поховано Петра Столипіна, смертельно пораненого в Києві 1911 року.

Ближні та Дальні печери

Печери — серце Лаври. Це вузькі підземні коридори з келіями й підземними церквами, де покояться мощі понад сотні святих, серед них літописця Нестора та Іллі Муромця, якого церква шанує як преподобного. Ближні печери пов'язані з Антонієм, Дальні — з першою громадою Варлаама і Феодосія. Ходити ними тісно й темно, тому відвідування відбувається невеликими групами з провідником; під час повітряної тривоги вхід до печер припиняють.

Лавра сьогодні

З 1926 року на території монастиря діяв музейний заповідник, у 1996 році він отримав статус Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Це найбільший музейний комплекс України: 144 споруди, з них понад сто двадцять — пам'ятки історії та архітектури. 1990 року Лавра разом із Софійським собором стала першим українським об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО. На території Верхньої лаври працюють Скарбниця Національного музею історії України, Музей книги і друкарства, Національний музей українського народного декоративного мистецтва та виставка мікромініатюр Миколи Сядристого.

У 2023 році держава розірвала договір оренди з Українською православною церквою Московського патріархату; відтоді в Успенському соборі та Трапезній церкві регулярно служить Православна церква України. Нижня лавра відкрита для відвідувачів лише в межах організованих маршрутів до печер. Для прогулянки варто закласти щонайменше пів дня: піднятися на дзвіницю, побачити Дніпро з оглядових майданчиків над Дальніми печерами й зазирнути в барокові храми.

Тоді і сьогодні

Порівняй самостійно

Тягни повзунок, щоб побачити, як місце змінилося.

Повзунок

Сьогодні: Києво-Печерська лавра 1890-ті: Києво-Печерська лавра 1890-тіСьогодні
Троїцька надбрамна церква над Святою брамою — головний вхід до ЛавриThen: Photochrom Print Collection, Library of Congress / Wikimedia Commons Now: Tiia Monto (2013) / Wikimedia Commons

Накладення фото

Сьогодні: Києво-Печерська лавра 1890-ті: Києво-Печерська лавра 1890-тіСьогодні
Успенський собор до знищення 1941 року і після відтворенняThen: Photoglob Co. (Zürich), Library of Congress / Wikimedia Commons Now: Star61 (2015) / Wikimedia Commons

Відео про місце

Києво-Печерська лавра на екрані

Що вирізняє українські храми: історія й особливості архітектури Києво-Печерської лаври — Суспільне Культура · YouTube