Про Christian Dior
Christian Dior — французький модний будинок, один з найвідоміших і найпрестижніших брендів одягу та взуття, парфумерії та косметики, годинників та ювелірних прикрас, товарів для дому та аксесуарів, і навіть вин та спиртних напоїв. Dior — це досконалий смак, жіночність, елегантність та неперевершений стиль. Якщо ви запитаєте у більшості людей, з яким ім'ям у них асоціюється слово мода, вам однозначно скажуть саме це ім'я, ім'я найвідомішого кутюр'є — Крістіана Діора
Народився Крістіан 21 січня 1905 року в портовому містечку Гранвілль на березі Ла-Маншу. Сім'я Діор була далеко не бідною. Батько Крістіана був продавцем хімічних добрив і мав успіх у своїй справі. Сім'я жила в достатку. Мати Крістіана була домогосподаркою, займалася вихованням дітей і дуже охоче витрачала гроші чоловіка. Майбутній кутюр'є вже в юності віддавав перевагу мистецтву, а не точним наукам. Він із раннього дитинства мріяв стати художником, проте батьки хотіли та бачили для сина інше майбутнє. Їхній син мав стати дипломатом і вони всіляко цьому сприяли.
На вимогу батьків Крістіан вступає до Вільної школи політичних наук. Але дух вільного художника всіляко чинив опір цьому шляху. Відвідування музеїв і виставок, уроки живопису та історія мистецтв були набагато цікавішими за міжнародне право.
У 1928 році Крістіан Діор разом зі своїм другом Жаном Бонжаком вирішили відкрити художню галерею. То була витратна кампанія. Потрібні були великі вкладення і витрати, більшість з яких спонсорував батько Діора. Адже експонатами галереї були роботи Брака, Пікассо, Дерена, Матісса. Незабаром сталася фінансова криза. Батько Крістіана збанкрутував, а саму в галерею довелося закрити. Коштів на її утримання не лишилося. То був удар для юнака.
Біографія відомого кутюр'є не перестає дивувати його завзятістю. Не кожен зміг би розпочати все наново з новими силами, а він зміг. Численні негаразди не завадили Крістіану повернутися у світ мистецтва через 7 років. Популярність до нього прийшла після перших публікацій його малюнків у французьких модних журналах, які він почав готувати за порадою своїх друзів.
Деякий час Діор працював модельєром у Роберта Піге. Роботу перервав призов до армії. Після армії він утретє намагається розпочати все з нуля: робота в журналах, підробітки модельєром. Здобути визнання свого таланту великий кутюр'є зміг лише у 42 роки.
Відкриття будинку моди Christian Dior у 1946 році ознаменувалося першим показом моделей на авеню Монтень в Парижі. Колекція Діор викликала фурор своєю сміливістю та фарбами. Післявоєнна мода дотримувалася принципів консерватизму та була досить стриманою. Незважаючи ні на що, Крістіан Діор продемонстрував зухвалі та відверті вбрання для того часу: затягнуті талії, що підкреслюють жіночу постать, маленькі круглі плечі, підняте пишне погруддя, різноманітні спідниці. Новий силует, який показав Діор, носив ім'я «New Look» і був несподіваним для того часу. Він був кричущим і сміливим, що здавалося, налякає суспільство, яке звикло за роки війни до простих квадратних піджаків і грубих спідниць. Але вийшло навпаки. Парижанки, стомлені сірістю фарб, занепадом та негараздами навколо, з радістю та невимовним захопленням прийняли нову колекцію.
Гучний успіх кутюр'є був початком боротьби. Очікувані протести проти такого бачення моди ринули хвилею критики з боку пуританської Америки.
«Як він міг повернутися до розкоші в країні паралізованої страйками, де зміна уряду відбувається один за одним, де всього не вистачає?» — зарубіжна критика висловлювалася різко, оскільки за роки війни та занепаду економіки вони звикли до незалежності від Паризького домінування в моді. У США навіть був створений клуб на захист консервативного стилю та моралі. Вони вважали, що французький кутюр'є спотворює і опошлює жінок.
З кожною новою сходинкою слави та здобутків свого бренду Christian Dior, що закріплював за ним статус зразка вишуканості та елегантності, звинувачення на адресу кутюр'є продовжували сипатися нескінченним потоком критики. Але Крістіан Діор незмінно дотримувався свого головного правила: «Хай краще тебе «схиляють» на першій шпальті, ніж приділяють пару рядків похвалі на останніх сторінках». Не можна не відзначити, що цей принцип завжди був вірним. Пріклад тому можна навести газетний галас 1947 року, коли в черговий раз піддалися критиці колекції Christian Dior. Цей галас звернув увагу суспільства на нове ім'я у світі високої моди. Крістіан Діор отримав підтримку, а не ганьбу.
Діор свій успіх пояснював просто: «Я завжди хотів зробити жінок не тільки красивими, але ще й щасливішими, і вони відчували це». Саме тому 1947 року ця велика людина удостоїлася нагороди «Оскар Високої Моди». Це справді найвища відзнака, яка присуджується одиницям за значний внесок у розвиток моди, за введення в неї нововведень.
За 12 років роботи, з 1945 по 1957 рік, Крістіан Діор не втомлювався шокувати свою публіку, випускаючи по дві колекції на рік. Це був нонсенс.
Публіка з нетерпінням чекала новинок і трепетно передчувала захоплення. Кожна нова сукня створена кутюр'є мала свою назву та індивідуальний сюжет колекції. Назви колекцій — «Віночок», «Циклон», «Вертикаль», «Тюльпан». Діор намагався показати ту різноманітність світу, яка була так дорога йому самому: опера і театр, музеї та мистецтво, література, квіти та фарби, і сам Париж. Образи, представлені у колекціях, розкривали незвичайний внутрішній світ дизайнера.
Christian Dior прийняв рішення про створення відділу хутра та відкриття нового напрямку «Духи Діор».
«Відкриваючи флакон парфумів, перед очима постають усі мої сукні. Кожна жінка, яка в мене одягається, залишає у себе шлейф бажань. Париуми — це така необхідна для кожної жінки нотка індивідуальності, це як завершальний акорд сукні, це квітка троянди, якою Ланкре підписував свої картини», — пояснював Діор ідею бренду.
Першими духами, що вийшли під ім'ям Christian Dior, стала легендарні жіночі парфуми «Miss Dior». Пізніше з'явився ще один новий аромат — Dior Diorissimo, що став культовим і улюбленим для багатьох жінок. Але Крістіан Діор не обмежився лише одягом та парфумерією. Під брендом Christian Dior почали випускатися краватки, сумки, чоловічий одяг та парфумерія, аксесуари, рукавички, сумки та коштовності.
1950 року Крістіан Діор став кавалером ордена Почесного Легіону.
1953 року до колективу дизайнерів та модельєрів модного будинку Christian Dior приєднався відомий у США майстер взуттєвої справи — Роже Вів'є. Взуття в колекціях Діора стало фінальним доповненням до завершення образу. Саме з його допомогою великий кутюрьє довів образ жінки до досконалості.
До середини 1950-х років Крістіан Діор створив справжню імперію лідерства у світі моди, здобутки якої заслужено вважалися еталоном смаку та розкоші.
«Я завжди бачив у своєму ремеслі боротьбу проти всього, що може бути деморалізованим і усередненим», — зазначив кутюр'є в одному зі своїх інтерв'ю. Його спадкоємці довгі роки вважатимуть ці слова виразом основної ідеї бренду Christian Dior.
З комерційним успіхом компанії зростало всесвітнє визнання та слава. Крістіан Діор був удостоєний особистого визнання королевою Англії, яка запросила майстра представити нову колекцію. Таку ж увагу та почесті модельєр отримав від уряду Греції. Тоді ж пройшов показ колекції Christian Dior у Палаці Бленхейм, родовому маєтку сімейства герцогів Мальборо, який вважається найбільшим із палацово-паркових ансамблів старої Англії та центром світової аристократії.
Цікавим періодом у житті майстра стала також співпраця з кіноіндустрією. Головні герої лідерів світового прокату були одягнені в одяг від Christian Dior. Француза мелодрама «Мовчання — золото» Рене Клера, американський трилер режисера Стенлі Донена «Арабеска», «Любовні листи» Клода Отан-Лара та багато інших. Крістіана Діора навіть номінували на премію Оскар за кращу роботу художника по костюмах у кінокартині Вітторіо Де Сікі «Вокзал Терміні». Свої ролі в його сукнях виконали найвідоміші акторки того часу — Марлен Дітріх, Олівія де Хевіленд та Ава Гарднер. Свій внесок і роль світового кіно Крістіан Діор оцінював як данину моді та мистецтву.
Педагогічний талант був ще одним даром Діора, здатного з першого погляду виявити та розкрити весь потенціал молодих дизайнерів. Двері та можливості Christian Dior завжди були відчинені для молодих дизайнерів. Саме тут почалася історія Pierre Cardin. П'єр Карден навчався та створював свої перші моделі для жіночої колекції під керівництвом майста. Фредерік Касте, Жан Луї Шеррер та багато інших осягали науку створення шедеврів моди у школі Christian Dior. Діор не просто знаходив таланти, він активно сприяв їм у всходженні на Олімп високої моди.
До речі про розкриття талантів. У 1955 році Діор прийняв на роботу Ів Сен-Лорана. Побачивши в ньому великий потенціал, кутюр'є дав можливість молодому дизайнеру розкрити всі свої ідеї та зробив своїм наступником. 1957 року, через рік після смерті Крістіана Діора, колекцію одягу Ів Сен-Лорана «Трапеція» з тріумфом і визнанням було прийнято громадськістю.
Історія пам'ятає багато великих дизайнерів, але Крістіан Діор — це вираз усієї магії моди, її досконалість та сутність, її здатність до відродження. Дім моди Christian Dior став для мільйона жінок по всьому світу найшанованішим брендом. Не дивно. Christian Dior — це розкіш, статус та бренд з великої літери.
Послідовники цієї легендарної людини вже довгі роки дбайливо зберігають її традиції, погляд на моду, пристрасть до експериментів і потяг до всього нового.
Після Ів Сен-Лорана головою у будинку моди Christian Dior став Марк Боан. Йому вдавалося добре поєднувати свою творчість з вірністю духу Крістіана Діора. 1989 року Бернар Арно доручив управління Джанфранко Ферре.
Італійський кутюр'є став відмінним керівником Christian Dior і з блиском продовжив справу в дусі елегантності та прагнення до досконалості, яка була така дорога Крістіану Діору.
У жовтні 1996 року головним модельєром будинку Christian Dior став Джон Гальяно, який пробув на цій посаді до березня 2011 року.