Десять зруйнованих за останні роки пам'яток Києва
Знесений 8 грудня пам'ятник Леніну на бульварі Шевченка не залишив байдужим нікого - всі активно сперечаються про його цінності: де йому місце - в публічному міському просторі чи в музеї?
Тим часом, за останні роки в Києві зруйновано як мінімум десять пам'яток історії та архітектури. Далеко не кожному киянину відома вся десятка і їх історії.
1. Сінний ринок
По вулиці Воровського, 17 ось уже котрий рік лежать руїни. На їх місці з 1958 року до 2005-й знаходився великий Центральний критий ринок, Сінний базар, як його називають. Кажуть, в 90-ті тут можна було купити майже все. Тут була найбільша в Києві "барахолка", навіть більше ніж Куренівка (Птичка) та Андріївський узвіз.
Сінний ринок наприкінці 50-х. Фото з сайту archunion.com.ua
Назва ринку відбувається з 18-го століття. У той час нинішня Львівська площа називалася Сінний, оскільки на ній селяни торгували сіном та іншим кормом для домашньої худоби, а також дровами і речами для домашніх господарств. Наприкінці 1950-х років знаменитий на весь Київ Евбаз (Єврейський базар) був знесений, і міська влада, щоб «відкупитися» від незадоволених городян, дала згоду на будівництво Сінного ринку.
Сінний ринок у 1980. Фото з сайту past.kiev.ua
Проектом будівлі керували радянські архітектори Фрідлін і Кучер. Рішення внутрішнього дизайну ринку було досить цікавим, з другим поверхом і балконом, ажурною конструкцією склепінчастого покриття зі склоблоків. Коли його добудували, він був визнаний першою і найбільшою критою торговельною площею в СРСР. Його знесли під приводом аварійного стану і термінової реконструкції в 2005 році. Дійсним приводом була викуплена земельна територія і затверджений проект забудови 16-поверхівки на цьому місці. Але, мабуть, у нових власників щось пішло не так, і роботи зупинилися, так і не розпочавшись.
Руїни ринку. Фото з сайту bprice.ua
2. Перший київський водопровід
У ніч на Різдво 2010 року на Набережному шосе було знищено пам'ятник архітектури - будинок першого київського водогону. Територія, де знаходилися старовинні будівлі (в районі Пам'ятника Магдебурзькому праву), згідно з Генеральним планом Києва, визнана зоною охоронного ландшафту «Київські схили».
Міська водокачка в 1906 році. Фото з сайту past.kiev.ua
По обидві сторони колони Пам'ятника Магдебурзькому праву розміщувалися невеликі будівлі першого Київського водогону, які з 2007 року мали документи, що підтверджують статус не просто культурних об'єктів, але й пам'ятників науки та техніки.
Водопровід в 2007 році. Фото з сайту infocorn.org.ua
Проте, в 2009 році дерев'яний будинок Іванова, одного з творців першої водопровідної мережі в Києві, був спалений. Другий будинок - першого машинну станцію старовинного водогону - знесли в 2010-м: на ранок від нього залишилися тільки руїни. В інтернеті тоді відразу з'явилися повідомлення про те, що ці земельні ділянки були продані.
3. Млин Бродського і дизельно-моторна станція
Млин Бродського поруч із Поштовою площею складається з двох споруд, які раніше входили в комплекс млини-елеватора та дизель-моторної станції. Саме зараз на Мельнице Бродського висить той великий рекламний банер, який ми бачимо з нової дорожньої розв'язки на Поштовій площі. У 2010 році була знесена дизельно-моторна станція, побудована за проектом відомого архітектора А. Вербицького, а на її місці зведено готель Fairmont.
Млин Бродського, початок XX століття. Фото користувача Sergey1958, www.liveinternet.ru
Історія млини бере початок в 1857 році, побудована купцем Глезером. У 1870-му млин купив родоначальник родини київських цукрозаводчиків-мільйонерів І. Бродський, і вже його сини розширювали територію і комплекс будівель. У 1892-95 роках на розі вулиць Набережно-Хрещатицькій та Боричевого узвозу зведена 5-поверхова млин, увінчана невеликий башточкою. Але в результаті великої пожежі в 1920 році велика частина будівель млини згоріла.
Дизельно-моторна станція, 1912 рік. Фото з сайту primetour.ua
4. Особняк дворянки Олени Згорской
У 2011 році по вулиці Мельникова, 51 знесли історичний будинок - особняк дворянки Олени Згорской. Двоповерховий будинок в стилі модерн простояв більше ста років. Коли особняк ще був «живий», багато культурні діячі говорили, що це останнє будівля, яка вціліла в тому районі Києва.
Знесення особняка в 2011 році. Фото з сайту wikimapia.org
5. Історичні будівлі на Андріївському узвозі
У рамках підготовки зовнішнього вигляду української столиці до Євро-2012 «відновлювальні» роботи торкнулися і самої центральної і туристично привабливою вулиці Києва - Андріївського узвозу. Під час цієї самої реконструкції тут було знесено кілька історичних будівель. Дати народження знищених будинків - різні: там були будівлі та ХІХ століття, і будівлі 1980-х. Але не це найголовніше. Головним представляється загальний архітектурний ландшафт вулиці і те, що зараз збираються зводити на місці знесених будинків.
Знесення будинків на Андріївському, 2012 рік. Фото з сайту censor.net.ua
Та й весь Андріївський узвіз вже не «той» ... Так звана реконструкція на ділі виявилася дуже невдалою: заміна історичної бруківки на нову, безглуздий жовтий колір будинків, вирубані дерева навколо Андріївської церкви створюють враження не рідний і такий знайомої з дитинства вулиці, а вихолощеної і нашвидку «подмарафеченной» красуні.
6. Прибутковий будинок
П'ятиповерховий приватний прибутковий будинок по вулиці Горького, 44 був зведений на початку ХХ століття за проектом відомого інженера-будівельника А. Трахтенберга. Цей будинок в стилі модерн потребував реконструкції, але ніяк не в знесенні.
Прибутковий будинок незадовго до зносу.
На початку століття в ньому розміщувалося приватне жіноче комерційне училище Л. Володкевич (північна секція), в той час як південна секція була житловим приміщенням. Особливо цікаво виглядало декоративне оформлення фасаду: ліпні деталі, малюнки віконних рам і металевих огорож були виконані в стилі модерн. Між третім і четвертим поверхами повторювався жезл бога Меркурія - кадуцей - символ торгівлі.
7. Історичний будинок № 5 в Десятинному провулку
Старовинний особняк в Десятинному провулку, 5, побудований ще в в середині ХІХ століття, на зорі 2000-х був переданий Українській православній церкві Київського патріархату «для експлуатації та обслуговування». Проте будинок не тільки не привели в порядок - він на очах старів і розпадався.
Особняк незадовго до зносу. Фото з сайту img-fotki.yandex.ru
І ось, в один «прекрасний» день, його вирішили знести. Через якийсь час церква отримала дозвіл на проектування і будівництво на місці знищеного історичної будівлі комплексу споруд адміністративного, житлового та господарського призначення з підземним паркінгом. Але зовсім недавно в розкопках під будинком археологами був виявлений законсервований фундамент палацу князя Володимира. Зараз на ділянці продожаем будівельні роботи, а історики та археологи стурбовані тим, що можуть назавжди втратити цінні артефакти.
8. Будинок на Грушевського, 4Б
Доведене до занепаду будівля-пам'ятник в самому центрі Києва недавно, додатково до всього, піддалося ще й пожежі.
Потерпілий будинок. Фото з сайту sled.net.ua
Пару років тому будинок на вулиці Грушевського, 4б безкоштовно передали під знос ТОВ «Грааль». Фірма хоче збудувати на його місці 160-метровий готельний комплекс. Проект був розкритикований авторитетними архітекторами Києва і викликав осуд громадськості ще на етапі його обговорення, але не був скасований владою.
9. Особняк, в якому жив Грушевський
У центрі Києва по вулиці Саксаганського, 111 цього року зруйнували ще одна історична будівля - будинок, в якому жив історик Михайло Грушевський.
Будинок Грушевського в 2013 році. Фото з сайту bit.ua
Зруйнована будівля була зведена в другій половині ХIX століття, а в 1888 році був добудований другий поверх. Історія будівлі пов'язана не тільки з особистістю Грушевського, а й з відомим українським художником-пейзажистом Іваном Хворостецького. «Іменні» вдома в Києві поступово знищуються: кілька років тому в цьому кварталі знесли будинок, в якому жила відома українська поетеса Леся Українка. На Саксаганського, 111 планують побудувати торгово-офісний центр в три поверхи з надбудовою.
10. садиба Мурашка
Відомому російському і українському художнику рубежу ХІХ-ХХ століть Олександру Мурашко належала садиба на Старокиївському ділянці, по вул. Маложітомірской, 14.
До цього, в 1858 році, вона була власністю надвірного радника Бровінского, а пізніше її перекупив Петро Барський. У 1895 році власником садиби став київський купець ІІ гільдії Олександр Іванович Мурашко, а пізніше, в 1910 році, її успадкував його син, художник Мурашко. Він продав свою садибу з усіма будівлями дворянину Костянтину Котляревському в 1914 році.
Садиба в 2013 році. Фото з сайту janus.ua
Цього літа будівля пережила пожежу. І зараз споруда стоїть, хоч і в дуже важкому стані. За словами Владислави Осьмак, «сім'я Глухових, яка багато років захищала цю садибу, добилася повернення її в комунальну власність міста і зараз веде боротьбу за виділення коштів (не тільки на папері, а й у реальності) на реставрацію садиби». Так що, можливо, хоч це історична будівля вийде врятувати.