Прогулянка столицею: Хоральна синагога імені Лазаря Бродського

Всі ми знаємо чудесну синагогу, яка є однією з прикрас на перетині вулиць Шота Руставелі та Рогнединської, але що нам насправді відомо про це місце? Само собою будівля, з першого погляду, не створює враження одного з головних релігійних храмів єврейської громади. Вона більше нагадує музей, що зібрав в собі різні пам'ятки стародавніх культур, і який був зведений на цьому місці зовсім недавно. Але не варто довіряти своїм очам. Так, поглянувши на будівлю вперше, їй не даси й двадцяти років, але вона була відкрита ще наприкінці позаминулого століття, і в цьому році відсвяткувала своє 117-річчя. Давайте ж детальніше розглянемо Хоральну синагогу імені Лазаря Бродського.

Для початку, варто розповісти про мецената, що вклав гроші в будівництво цього будинку, і на честь якого він був названий - Лазаря Ізраїлевича Бродського. Зазначимо, що це не єдиний пам'ятник сучасної київської архітектури, на побудову якого Лазар Бродський виділив виключно свої кошти. На його рахунку також: Бессарабський ринок, Київський політехнічний інститут, Театр оперети, Національний драматичний театр імені І. Франка, Інститут електрозварювання імені Патона та багато інших відомих будівель, без яких неможливо уявити сучасну столицю України.

Лазар Ізраїлевич дійсно був знатним філантропом, який також намагався підтримувати і свій народ: містив єврейську лікарню в Києві та установи єврейської освіти. Саме за його ініціативою і розпочалося будівництво найбільшої синагоги в Києві.

Спочатку, доля синагоги здавалася досить туманною. Вся справа в тому, що київська влада не давала дозвіл на будівництво такої культової для євреїв будівлі в центральній частині міста, з цього, Лазарю Бродському і київським рабину Євсею Цуккерману довелося піти на хитрість. Так як для ритуальних цілей можна було пристосовувати житлові будинки та господарські приміщення, вони звернулися до петербурзького сенату з проханням облаштувати їм дане місце. До звернення було прикріплене креслення бічного фасаду синагоги, зробленого архітектором Георгієм Шлейфером. Хитрість вдалася, і проект був схвалений. Синагога була відкрита в 1898 році рівно в той день, коли Лазарю Ізраїлевича виповнилося п'ятдесят років.

Майже тридцять років синагога виконувала свою основну функцію - просвіту єврейського народу, але, з приходом радянської влади, ситуація змінилася. Будівля релігійної громади була конфіскована на потреби комуністичного суспільства, і впродовж багатьох років використовувалася за різними призначеннями: від політшколи до навчального закладу з крою та шиття. У 1955 році будівлю було віддано під управління Київського академічного лялькового театру.

Після розпаду Країни Совєтів, єврейське суспільство почало активну боротьбу за повернення культових для громади пам'яток архітектури. Хоральна синагога в цьому списку займала одну з перших позицій. У 1992 році вийшов указ президента України про повернення культових будівель, що належать релігійним громадам. У цьому ж році всередині синагоги відбулося святкування першої за багато років Хануки.

Але одне питання все ще залишалося невирішеним. Справа в тому, що на території синагоги продовжував функціонувати і ляльковий театр, однак, в 1997 році, після клопотання директора Всеукраїнського єврейського конгресу - Вадима Рабиновича - трупа театру перебралася на вулицю Грушевського.

Офіційне відкриття Хоральної синагоги імені Лазаря Бродського сталося 14 березня 2000 року.

Як ми вже відзначали, архітектурно синагога не нагадує один з головних релігійних центрів єврейської громади. Вся справа в тому, що для синагог не існує якихось сакраментальних правил, яких потрібно дотримуватися при їхньому будівництві. Ну, якщо говорити точніше, то одне правило все-таки існує - будівля синагоги має бути орієнтоване на Єрусалим.

Хоральна синагога є однією з найстаріших будівель Києва, а також оплотом єврейського суспільства столиці. Вона може привернути увагу всіх любителів релігієзнавства та історії.

Де знаходиться: Київ, вулиця Шота Руставелі, 13.