Труханів острів

Влітку, коли трохи спадає денний жар, кияни любили провести вечір де-небудь на повітрі, під деревами. За вхід в сади на громадські гуляння, як, наприклад, в "Шато - де - Флер" або в купецький сад бралася вхідна плата, досить висока, щось близько 40 к., а це не кожному було доступно; в безкоштовних же саду був відсутній всякий нагляд і всякий благоустрій.

most-01-b

Лавок не було, алеї були завжди зарослими, на траві, куди не глянь, спали обшарпанці, босяки зі своїми дульсінеями. Єдиним, мало - мальськи, зручним місцем для безкоштовного гуляння була Володимирська гірка, але і тут київські хулігани і погане освітлення гасовими каганця зробили те, що сімейне буржуазія місце це не вважала для себе пристойним.

Збираючись гуртком, по кілька сімейств, і забравши з собою самовар і провізію, кияни переїжджали на човнах на інший бік Дніпра, звану Трухановим островом і тут, в вербових кущах, влаштовувалися і бенкетували на лоні природи. За невелику плату там можна було купити у Гінтовта, який жив на самому березі в маленькій хатину, сотню, іншу раків, і свято був такий, що надовго залишав враження. З часом, понажів трохи грошей, Гінтовт набудував столиків, лавок і завів домашній ресторан. У нього можна було отримувати повсякчас дня і ночі раки, смажені курчата, молочні продукти і пиво. Як тільки наступав місяць травень, до Гінтовт спрямовувалося середнє населення Києва. Перевіз через Дніпро відбувався на численних човнах, що належали того ж Гінтовт і коштував по п'яти копійок в обидва кінці. Незабаром потім плата за перевіз була підвищена і обходилася до п'яти копійок тільки в один кінець. У неділю та у великі свята, наприклад, на Трійцю, весь острів був переповнений гуляками, і зворотна доставка гостей в місто закінчувалася лише до світанку. Гінтовт, сплачуючи місту мізерну орендну плату, сильно багатів. Але йому захотілося, щоб курка, що несла йому золоті яйця, замість одного, зносила б йому по два і більше і він довів її до того, що вона від ожиріння подохла.

Гінтовт побудував на Трухановому острові великий вокзал, літній театр, естраду для оркестру і завів два власних проходу для перевезення гостей. Зграя різних постачальників оточила Гінтовта, пропонуючи йому гроші за товар в кредит. Гінтовт, позбавлений простого комерційного розрахунку зауважував на всі поради і брав все, що йому б не пропонувалося. Він завів дорогий симфонічний оркестр, абсолютно зайвий для публіки, яка воліла оркестр військовий, завів шансонеток, розраховуючи на торгівлю в кабінетах, завів власну електричну станцію, що стояла більше 20000 рублів, найняв кухарів і лакеїв. У виду такої затії, конкуренти набили йому на торгах орендну плату, яка з півтораста піднялася до двох з чимось тисяч. Тим часом, середня публіка, яка не могла оплачувати настільки дорогих витівок, помітно стала спадати, і траплялося вельми нерідко, що на гуляння гриміли два оркестру музики при яскравому електричному світлі, а публіки - буквально не душі; в саду були одні тільки сумні лакеї з брудними серветками пахвою.

Справи занепали, службовці, зачувши крах, розбіглися як миші, а один з них, хитромудрий Фомка, відкрив свій гастрономічний магазин. Гінтовт остаточно лопнув. Його продали з молотка, і він тепер проживає спокійно в Микільській Слобідці. Після Гінтовта були спроби відкрити на Трухановому острові літні гуляння, але тільки всі такі спроби закінчували крахом. Так, наприклад, після Гінтовта, Труханів острів орендував від міста Неменский, колишній метрдотелем в "Шато - де - Шльор". Але й не дотягнув і до кінця сезону, лопнув, нікому нічого не сплативши.