Замкова гора в Києві
Замкова гора, одні кажуть що, це одне з найпривабливіших місць Києва, інші що, це місце для любителів гострих відчуттів, містиків, готів, сатаністів і тому подібних.
У наші дні гора знаходиться в запустінні, тут практично немає нічого крім: загублених серед дерев залишків старовинного кладовища і в бонус, ще опустілий склеп.
Вона знаходиться на правому березі Києва, підносячись над рівнем Дніпра на цілих 80 метрів.
На горі розташовано капище, де язичники проводять свої обряди за своїми встановленими святами, наприклад, сонцестояння. Все тому що, Замкова гора одна з трьох лисих гір Києва. А ще якщо пройтися по горі можна зустріти ями глибиною з людський зріст, на дні яких людські кістки - це розриті чорними археологами могили. Головне дивитися під ноги!
У цього місця безліч назв. Наприклад, в давньоруські часи гору називали Хоревицею. Після того як литовський князь Володимир Ольгердович в 1362 році побудував на ній свій дерев'яний замок, вона відповідно стала Замковою. Замок простояв на горі з кінця XIV століття до середини XVII. У замка було 15 бойових башт з 3 рівнями для гарматного бою. Замок був добре захищений і практично неприступний. Але технології на місці не стояли, і з розвитком вогнепальної зброї, замок ставав все більш вразливим. У 1649 гора, названа Киселівкою на честь Адама Киселя. У 1651 році повсталі козаки практично знищили замок. А в 1654 після Переяславської угоди в Київ приїхало нове московське начальство і оглянувши залишки замку, постановило, що стратегічне розташування гори втратило своє значення. Відповідно ніхто там нічого не відновлював, і гора залишилася в запустінні.
У 1816 році на Замковій горі було облаштовано цвинтар. У 1840 його передали Фроловському монастирю. Тоді й огородили кладовищі парканом, частини якого сьогодні можна бачити на горі. У 1935 була постанова територію кладовища перетворити на парк і місце для відпочинку. Хоча після цього ховати людей там не перестали, про це свідчать післявоєнні надгробки. У 1940 на горі розмістили, військову частину обслуговуючу радіостанцію, так звану «глушилку». Вона простояла до початку 1990 і була розібрана через непотрібність.
З початку 90-х років черниці Флорівського монастиря ведуть безперервні судові воїни, щоб повернути собі територію кладовища. Вони вважають, що міська адміністрація просто не хоче її повертати. На сьогоднішній день територія кладовища на Замковій горі знаходиться в оперативному управлінні Київського науково- методичного центру з охорони, реставрації та використання пам'яток історії, культури і заповідних територій.
