Прогулянка столицею: Національна опера України

Хто не знає один з найвідоміших оперних театрів України? Ми впевнені, що кожен житель країни чув про це красиве місце, яке кожен має бажання побачити на власні очі, відвідавши столицю України. Яка ж історія становлення Національної опери України, або, як її ще називають,  Національного академічного театру опери та балету України імені Тараса Шевченка? Сьогодні ми постараємося знайти відповідь на це питання.

Формування музичних театрів на території сучасної України почалося в другій половині XIX століття. До цього моменту такими розважальними об'єктами в Російській імперії могли похвалитися тільки Москва і Петербург. Але, влітку 1867 року в Києві сформувалася перша російська оперна трупа, очолювана колишнім співаком Фердинандом Бергером, який, згодом, зміг продемонструвати не кволі організаторські здібності. Саме завдяки його здібностям адміністратора, в трупу потрапило багато яскравих і талановитих артистів. Міська Дума навіть виділила колективу окреме приміщення, де вони могли б демонструвати свої вистави. Цим приміщенням став Міський театр.

І ось, минуло ще небагато часу, і 8 листопада 1867 року Київська опера продемонструвала свою першу постановку. Для свого дебютного виступу колектив поставив оперу Олексія Верстовського «Аскольдова могила». Чи варто говорити, що прем'єра ознаменувалася величезним успіхом, і, надалі, трупою були реалізовані такі прекрасні твори, як «Руслан і Людмила» і «Іван Сусанін» Михайла Глінки, «Русалка» Олександра Даргомижського, «Севільський цирульник» Джоаккіно Россіні та «Весілля Фігаро» Вольфганга Амадея Моцарта. Але найбільшу популярність серед київської богеми придбали опери італійського композитора Джузеппе Верді.

Не дивно, що Київська опера стрімко почала набирати популярність, тим самим, привертаючи увагу не тільки знаменитих артистів, але й композиторів. Петро Чайковський, Сергій Рахманінов і Микола Римський-Корсаков не раз були присутні на прем'єрах своїх творів в оперному театрі Києва. А в 1974 році відбулася воістину історична подія - на сцені Міського театру вперше прозвучала національна опера - твір Миколи Лисенка «Різдвяна ніч». Це був дуже сміливий вчинок, як з боку композитора, так і з боку музичної трупи, адже в той час українську мову намагалися викорінити з літератури і зі сцени.

4 лютого 1896 року в будівлі Міського театру сталася пожежа. Вогонь поширювався моментально, і всього за кілька годин знищив будівлю опери, а разом з ним і одну з кращих музичних бібліотек Російської імперії, костюми і декорації багатьох постанов. Але жителі міста вже не могли уявити собі життя без оперного театру, а це означало, що музична трупа продовжувала ставити свої твори, запозичуючи сцену у інших театрів.

Однак міська влада вирішила, що не може просто так залишити одних з найулюбленіших київських артистів без приміщення, у зв'язку з чим був оголошений конкурс на проект нової будівлі оперного театру в Києві. Перемога дісталася російському академіку Віктору Шретеру, який представив будівлю в стилі неоренесансу з класичним інтер'єром, і деякими деталями «віденського модерну». Також, архітектор подбав про те, щоб і глядачі, і акторський склад могли відчувати себе комфортно в його стінах. На жаль, Віктор Шретер не дожив всього кілька місяців до офіційного відкриття свого витвору.

29 вересня 1901 контата «Київ», спеціально написана для цієї події шведським композитором Вільгельмом Гартевельдом, і постанова Михайла Глінки «Життя за царя», ознаменували відкриття нового приміщення Київського оперного театру. Києвом пройшлася нова хвиля «оперного буму».

Після Першої світової війни і Жовтневої революції Київський оперний театр почав переживати не дуже хороші часи. Деякі представники большевицької влади навіть виступали за ліквідацію оперного театру, тому що він був носієм чужого для пролетарського глядача жанру. Але, завдяки активному втручанню багатьох діячів культури, включаючи російського співака Леоніда Собінова, який деякий час очолював Київську оперу, цього вдалося уникнути. Оперний театр був націоналізований.

Під час Другої світової війни трупа оперного театру була евакуйована спочатку до Уфи, а восени 1942 року - до Іркутська, де, незважаючи на всі труднощі, колектив продовжував показувати свій репертуар, а також працював над новими постановками. Слід зазначити, що окупаційна німецька влада також не обділила увагою Київський оперний театр, який, під назвою Велика Київська опера, з початку 1942 року розпочав систематично показувати вистави, на яких були присутні не тільки представники нацистської влади, офіцери і солдати, але й звичайні мешканці міста .

Після визволення Києва, оперно-балетна трупа повернулася на рідну землю, і вже 28 жовтня 1944 року театр знову заявив про своє офіційне відкриття прем'єрою опери «Наймички» Михайла Вериківського. Київський оперний театр відновлює свою активну діяльність.

У 1983-1988 роках приміщення оперного театру Києва було віддано під капітальну реконструкцію. Під час реставраційних робіт архітектори змогли збільшити розмір сцени, а також кількість гримерних і репетиційних залів. Також було обладнано спеціальний хоровий клас, встановлено новий орган і переобладнана оркестрова яма. Такі зміни значно збільшили площу театрального приміщення.

Статус Національного Київський оперний театр набув вже після проголошення Україною незалежності - у 1992 році.

Сьогодні Національна опера України, нарівні з Батьківщиною-матір'ю, Золотими воротами і Києво-Печерською Лаврою, являє собою один з головних символів столиці. Архітектурно вона виглядає так, як і задумував її Шретер - неоренесанс посеред модернізму, і це має свій неповторний шарм. Всіх же любителів опери та балету театральна трупа може порадувати знаменитими постановками Петра Чайковського, Нікколо Паганіні, Миколи Лисенка, Людвіга Мінкуса, Мирослава Скорика, Вольфганга Амадея Моцарт і багатьох інших світових композиторів.

Так що, якщо ви опинилися в Києві, і не знаєте, як можна культурно провести свій вечір, то радимо вам відвідати Національну оперу України. Ну а якщо можливості відвідати столицю у вас поки немає, то ви можете заглянути на офіційний сайт Київської опери, і насолодитися віртуальним туром по театру.

Де знаходиться: Київ, вулиця Володимирська, 50.

Офіційний сайт: http://www.opera.com.ua/