Євген Патон

Євген Патон народився 5 березня 1870 року в Ніцці в родині російського консула. Він закінчив Дрезденську вищу технічну школу (1894) та Петербурзький інститут інженерів шляхів сполучення (1896), а в 1904 році прийняв запрошення створити кафедру мостів у Київському політехнічному інституті, яку очолював до 1938 року. Родина Патонів жила в професорському будинку на території КПІ.

У Києві за його проєктом збудовано пішохідний Парковий міст над Петрівською алеєю (відкритий 1910 року), що з’єднує Міський сад і Хрещатий парк — кияни називають його «Чортовим мостом» або «мостом закоханих». У 1925 році на опорах зруйнованого Миколаївського ланцюгового мосту за його участю звели міст через Дніпро.

З кінця 1920-х Патон зайнявся електрозварюванням: у 1929 році заснував при Академії наук лабораторію, з якої 1934 року виріс Інститут електрозварювання (нині — його імені). Метод автоматичного зварювання під флюсом, розроблений тут, у роки війни застосовували для виробництва танкових корпусів. Головна київська пам’ятка цієї праці — міст Патона, один із перших у світі суцільнозварних мостів (1543 м). Його відкрили 5 листопада 1953 року, менш ніж через три місяці після смерті конструктора. Патон похований на Байковому кладовищі.