Архів · тоді і зараз

Фотоспогади

Київ на світлинах — від Ланцюгового мосту й кінних трамваїв до Євромайдану та міста, що вистояло у 2022-му. Для багатьох знімків ми знайшли сучасне фото з того самого місця: потягніть повзунок і порівняйте.

Тоді і зараз

Тягніть шторку, щоб порівняти старе й нове фото.

  • Андріївська церква на знімку Фентона — 18521852 Андріївська церква на знімку Фентона — СьогодніСьогодні
    Андріївський узвізАндріївська церква на знімку ФентонаОдна з найраніших відомих фотографій Києва: Андріївська церква над засніженим узвозом. Британський фотограф Роджер Фентон приїхав сюди 1852 року, щоб знімати будівництво Ланцюгового мосту за проєктом Чарльза Віньйолса. Церква Растреллі стоїть і нині, а узвіз під нею став Андріївським узвозом. Праворуч — вигляд із Контрактової площі 2026 року: схил під церквою забудований, і з Подолу її видно над дахами.Архівне фото: Роджер Фентон, 1852, Public domain · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: ОленаСугак, 2026, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Бессарабка до ринку — 1860-ті1860-ті Бессарабка до ринку — СьогодніСьогодні
    Бессарабська площаБессарабка до ринкуБессарабська площа у 1860-х: пустир у кінці Хрещатика, Крутий узвіз і поворот на Круглоуніверситетську вулицю, забудовані одноповерховими будиночками. Через півстоліття тут постав Бессарабський критий ринок (1912), а площа стала одним із найжвавіших перехресть міста. Праворуч — та сама площа 2025 року з Бессарабським ринком (1910–1912, архітектор Генрик Гай).Архівне фото: невідомий автор, 1860–1870, Public domain · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Віктор Полянко, 2025, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Руїни Золотих воріт — Сьогодні Руїни Золотих воріт — 1860-ті 1860-тіСьогодні
    вул. Володимирська, 40-АРуїни Золотих ворітРуїни Золотих воріт XI століття — дві мурові стіни давнього проїзду на земляному валу за дерев’яною огорожею; поруч вишикувані арештанти. Уламки брами ще в 1830-х розчистили й укріпили контрфорсами, а 1982 року над ними звели павільйон-музей, що відтворює можливий вигляд надбрамної вежі з церквою Благовіщення.Архівне фото: невідомий автор, 1860-ті, CC BY 4.0 · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Liliia2022, 2024, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Лавра над Печерськом — 1870–1880-ті1870–1880-ті Лавра над Печерськом — СьогодніСьогодні
    Лаврська вулиця, ПечерськЛавра над ПечерськомКиєво-Печерська лавра на знімку Йосипа Кордиша: над дахами печерських будинків височіють Велика лаврська дзвіниця, Дзиґарська (годинникова) вежа та бані Успенського собору. Собор підірвали 3 листопада 1941 року, а у 1998–2000 роках відбудували. Праворуч — Лавра 2017 року: поруч із дзвіницею знову стоїть відбудований Успенський собор, а одноповерхову забудову Печерська на передньому плані змінили дерева.Архівне фото: Йосип Кордиш, 1870–1890, Public domain · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: SnizhokAM, 2017, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Андріївський узвіз і Десятинна церква — Сьогодні Андріївський узвіз і Десятинна церква — 1870-ті 1870-тіСьогодні
    Андріївський узвіз, вид із Замкової гориАндріївський узвіз і Десятинна церкваАндріївський узвіз у 1870-х: ґрунтова дорога в’ється між схилами Андріївської та Замкової гір, нагорі — Андріївська церква Растреллі, праворуч — Десятинна церква Василя Стасова (1842). Десятинну церкву розібрали 1928 року; поряд із її фундаментами нині стоїть будівля Національного музею історії України, а сам узвіз із Замкової гори затуляють дерева.Архівне фото: невідомий автор, 1870-ті, Public domain · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Віктор Полянко, 2024, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Михайлівський Золотоверхий до знищення — Сьогодні Михайлівський Золотоверхий до знищення — 1888 1888Сьогодні
    Михайлівська площаМихайлівський Золотоверхий до знищенняДзвіниця та собор Михайлівського Золотоверхого монастиря на світлині Степана Кульженка 1888 року. У 1930-х роках монастир знищили, а наприкінці 1990-х — на початку 2000-х дзвіницю й собор відбудували.Архівне фото: С. В. Кульженко, 1888, Public domain · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Andrey Butko, 2013, CC BY-SA 3.0 · Wikimedia Commons
  • Андріївська церква — Сьогодні Андріївська церква — 1888 1888Сьогодні
    Андріївська вулиця / Андріївський узвізАндріївська церкваАндріївська церква, зведена у 1747–1762 роках за проєктом Бартоломео Растреллі, на світлині Степана Кульженка 1888 року. Бруківка, дерев'яні стовпи й візники ще тоді визначали вигляд цієї частини міста; сьогодні біля церкви починається Андріївський узвіз — одна з найвідвідуваніших вулиць Києва.Архівне фото: С. В. Кульженко, 1888, Public domain · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Oleksandr Malyon, 2026, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Університет св. Володимира — Сьогодні Університет св. Володимира — 1888 1888Сьогодні
    вулиця Володимирська, 60Університет св. ВолодимираГоловний корпус Університету св. Володимира (архітектор Вікентій Беретті, 1837–1843) з боку Володимирської вулиці у 1888 році. Тоді вулиця була ґрунтовою, а вздовж корпусу тягнувся високий мур. Нині це «Червоний корпус» Київського національного університету імені Тараса Шевченка.Архівне фото: С. В. Кульженко, 1888, Public domain · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Olga Loboda 0806, 2019, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Царський палац — Сьогодні Царський палац — 1888 1888Сьогодні
    вулиця Михайла Грушевського, 5аЦарський палацЦарський (Маріїнський) палац, споруджений у 1740–1750-х роках за проєктом Бартоломео Растреллі й відновлений 1870 року після пожежі, — на знімку Степана Кульженка 1888 року. Назву «Маріїнський» палац отримав на честь імператриці Марії Олександрівни. Нині — парадна резиденція Президента України.Архівне фото: С. В. Кульженко, 1888, Public domain · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Волтарс, 2025, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Аскольдова могила — Сьогодні Аскольдова могила — 1888 1888Сьогодні
    Аскольдова могила, Парковий шляхАскольдова могилаЦерква-ротонда святого Миколая на Аскольдовій могилі (архітектор Андрій Меленський, 1810) серед хрестів цвинтаря, що існував тут до 1930-х років. За радянських часів у ротонді був павільйон, а з 1990-х вона знову діє як храм.Архівне фото: С. В. Кульженко, 1888, Public domain · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: SnizhokAM, 2017, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Купецьке зібрання і Царська площа — Сьогодні Купецьке зібрання і Царська площа — 1890-ті 1890-тіСьогодні
    Європейська площа, Володимирський узвіз, 2Купецьке зібрання і Царська площаБудинок Купецького зібрання (нині Національна філармонія) і вхідна арка до Купецького саду на фотохромі 1890-х. Сьогодні тут Європейська площа з круговим рухом, а парк на схилі є частиною Володимирської гірки.Архівне фото: невідомий автор, бл. 1890–1900, Public domain · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Волтарс, 2009, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Пам'ятник Володимиру над Дніпром — Сьогодні Пам'ятник Володимиру над Дніпром — 1890-ті 1890-тіСьогодні
    Володимирська гіркаПам'ятник Володимиру над ДніпромПам'ятник князю Володимиру (1853) на Володимирській гірці і краєвид на Дніпро на фотохромі 1890-х. Пам'ятник стоїть на тому ж місці, а на лівому березі Дніпра тепер видно багатоповерхову забудову.Архівне фото: невідомий автор, бл. 1890–1905, Public domain · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Константинъ, 2021, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Пам'ятник Богданові Хмельницькому — Сьогодні Пам'ятник Богданові Хмельницькому — 1890-ті 1890-тіСьогодні
    Софійська площаПам'ятник Богданові ХмельницькомуПам'ятник Богданові Хмельницькому роботи Михайла Мікешина, відкритий 1888 року, на фотохромі 1890-х. Праворуч у глибині — Михайлівський Золотоверхий собор, знищений у 1930-х і відбудований у 1990-х. Сьогодні пам'ятник — один із символів Києва.Архівне фото: невідомий автор, бл. 1890–1905, Public domain · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Didkov, 2021, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Пам'ятник Миколі I — Сьогодні Пам'ятник Миколі I — 1890-ті 1890-тіСьогодні
    парк ШевченкаПам'ятник Миколі IПам'ятник імператорові Миколі I навпроти Університету св. Володимира, відкритий 1896 року. Його демонтували 1920 року, а 1939-го на тому самому місці, у сквері (нині парк Шевченка), встановили пам'ятник Тарасові Шевченку.Архівне фото: невідомий автор LCCN 2001697435, бл. 1896–1900, Public domain · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: SergKh78, 2016, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Софійська площа — Сьогодні Софійська площа — 1900-ті 1900-тіСьогодні
    Софійська площаСофійська площаСофійська площа на поштівці 1900-х: праворуч — пам'ятник Богданові Хмельницькому, через площу прокладено трамвайні колії. Пам'ятник стоїть на тому ж місці, а площу тепер замощено плиткою і рейок на ній немає.Архівне фото: невідомий автор, 1900-ті, Public domain · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Suicasmo, 2019, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Контрактова площа — Сьогодні Контрактова площа — 1900-ті 1900-тіСьогодні
    Контрактова площа, ПоділКонтрактова площаКонтрактова площа на Подолі на початку XX століття: трамвай, візники, крамниці, а на горі — Андріївська церква. На сучасному фото Андріївська церква підноситься над Гостинним двором.Архівне фото: невідомий автор, 1900-ті, Public domain · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Lystopad, 2018, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Міський театр — Сьогодні Міський театр — 1900-ті 1900-тіСьогодні
    вулиця Володимирська, 50Міський театрМіський театр, збудований у 1897–1901 роках за проєктом Віктора Шретера на місці згорілого 1896 року старого театру. Листівка шведського видавництва Granbergs показує ще нову будівлю. Нині тут Національна опера України.Архівне фото: невідомий автор, поч. 1900-х, Public domain · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: KyivMax, 2021, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Володимирський собор — Сьогодні Володимирський собор — бл. 1900 бл. 1900Сьогодні
    бульвар Тараса Шевченка, 20Володимирський соборВолодимирський собор (будувався у 1862–1882 роках, освячений 1896-го) невдовзі після завершення розписів Віктора Васнецова, Михайла Нестерова та Михайла Врубеля. Перед собором — ще низька огорожа й порожній майданчик; сьогодні тут бульвар Тараса Шевченка з потоком машин.Архівне фото: невідомий автор, 1895–1910, Public domain · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Taras Zolotavin, 2023, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Трамвай на Олександрівській — Сьогодні Трамвай на Олександрівській — 1905 1905Сьогодні
    вулиця Петра Сагайдачного, ПоділТрамвай на ОлександрівськійПодільська Олександрівська вулиця (нині Петра Сагайдачного) на листівці 1905 року: трамвай, вивіски крамниць, ліворуч — будинок № 20/2, праворуч — № 37. Вулиця й досі головна торговельна артерія Подолу, хоча трамваї по ній уже не ходять.Архівне фото: невідомий автор, 1905, Public domain · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Mitte27, 2019, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Золоті ворота до реконструкції — Сьогодні Золоті ворота до реконструкції — 1910 1910Сьогодні
    вул. Володимирська, 40-АЗолоті ворота до реконструкціїРуїни Золотих воріт XI століття за огорожею на поштівці 1910 року. 1982 року над руїнами звели павільйон, що відтворює вигляд давньої брами.Архівне фото: невідомий видавець, 1910, Public domain · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Kon v ant, 2019, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Бессарабський критий ринок — Сьогодні Бессарабський критий ринок — 1910-ті 1910-тіСьогодні
    Бессарабська площа, 2Бессарабський критий ринокБессарабський критий ринок на знімку, зробленому до 1917 року. Будівля збереглася, а площа перед нею стала жвавим перехрестям на початку Хрещатика.Архівне фото: невідомий автор, до 1917, Public domain · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Jorge Franganillo, 2017, CC BY 2.0 · Wikimedia Commons
  • Педагогічний музей — Сьогодні Педагогічний музей — 1911 1911Сьогодні
    вулиця Володимирська, 57Педагогічний музейПедагогічний музей цесаревича Олексія (1909–1911, архітектор Павло Альошин) у рік відкриття. У 1917–1918 роках тут засідала Українська Центральна Рада, що проголосила Українську Народну Республіку. Нині це Будинок учителя з Музеєм Української революції.Архівне фото: Гудшон і Губчевський, 1911, Public domain · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Сергій Венцеславський, 2021, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Політехнічний інститут — Сьогодні Політехнічний інститут — 1911 1911Сьогодні
    проспект Берестейський, 37Політехнічний інститутГоловний корпус Київського політехнічного інституту імператора Олександра II, відкритого 1898 року, взимку 1911-го. Тоді це була околиця міста серед полів; нині — КПІ імені Ігоря Сікорського, один із найбільших технічних університетів України.Архівне фото: Гудшон і Губчевський, 1911, Public domain · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Мандрівниця, 2024, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Бессарабка за часів непу — Сьогодні Бессарабка за часів непу — сер. 1920-х сер. 1920-хСьогодні
    Бессарабська площа, 2Бессарабка за часів непуНатовп біля Бессарабського критого ринку в середині 1920-х: вивіски «Базар», торгівля з рук — за нової економічної політики приватна торгівля ненадовго відродилася. Знімок М. Шевченка надрукував журнал «Советское фото» 1927 року. Ринок працює й сьогодні.Архівне фото: М. Шевченко, 1925–1927, ліцензія не вказана · pastvu.com
    Сучасне фото: Olga Loboda 0806, 2018, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Хрещатик у «Людині з кіноапаратом» — 19281928 Хрещатик у «Людині з кіноапаратом» — СьогодніСьогодні
    Хрещатик / бульвар Тараса ШевченкаХрещатик у «Людині з кіноапаратом»Трамвай перетинає Хрещатик із бульвару Шевченка — кадр зі знаменитого фільму Дзиґи Вертова «Людина з кіноапаратом», знятого значною мірою в Києві на кіностудії ВУФКУ. Зйомки з висоти показують довоєнний Хрещатик, якого вже немає. Праворуч — Хрещатик із висоти 2021 року: восени 1941-го більшість будинків вулиці підірвали й спалили, а по війні її відбудували значно ширшою.Архівне фото: Михайло Кауфман, 1928, Public domain · pastvu.com
    Сучасне фото: Київська міська рада, 2021, CC BY 4.0 · Wikimedia Commons
  • Синагога Бродського — клуб кустарів — Сьогодні Синагога Бродського — клуб кустарів — 1929 1929Сьогодні
    вулиця Шота Руставелі, 13Синагога Бродського — клуб кустарівХоральна синагога, збудована 1898 року коштом цукрозаводчика Лазаря Бродського, у 1929 році — з вивіскою «Центральний клуб кустарів»: громаду позбавили будівлі 1926 року. Згодом тут був ляльковий театр, а 1997 року синагогу повернули єврейській громаді.Архівне фото: невідомий автор, 1929, ліцензія не вказана · pastvu.com
    Сучасне фото: Kiyanka, 2020, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Кінотеатр «Жовтень» до відкриття — Сьогодні Кінотеатр «Жовтень» до відкриття — 1929–1931 1929–1931Сьогодні
    вулиця Костянтинівська, 26, ПоділКінотеатр «Жовтень» до відкриттяКонструктивістська будівля кінотеатру «Жовтень» на Подолі незадовго до відкриття, на знімку з архіву самого кінотеатру. Один із найстаріших кінотеатрів Києва пережив підпал у 2014 році, був відновлений і працює донині.Архівне фото: невідомий автор, 1929–1931, Public domain · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Albert Bergonzo, 2016, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Візники біля нового вокзалу — Сьогодні Візники біля нового вокзалу — 1932 1932Сьогодні
    Вокзальна площа, 1Візники біля нового вокзалуНовий пасажирський вокзал (1927–1932, архітектор Олександр Вербицький), що поєднав українське бароко з конструктивізмом, і візники, які ще чекають пасажирів на привокзальній площі. Будівля досі служить головним вокзалом Києва.Архівне фото: невідомий автор, 1932, ліцензія не вказана · pastvu.com
    Сучасне фото: Волтарс, 2015, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Першотравневий парад на Софійській — Сьогодні Першотравневий парад на Софійській — 1933 1933Сьогодні
    Софійська площаПершотравневий парад на СофійськійПершотравневий парад: шеренги військових вишикувалися на Софійській площі навколо пам'ятника Богданові Хмельницькому. Невдовзі Київ знову став столицею Радянської України (1934), і площі центру перетворилися на арену масових парадів. Сучасний знімок зроблено з дзвіниці Софійського собору: на місці стройових колон — виставка писанок, а за площею видно відбудовану 1998 року дзвіницю Михайлівського Золотоверхого.Архівне фото: невідомий автор, 1933, ліцензія не вказана · pastvu.com
    Сучасне фото: Imass ua, 2017, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Зруйнований фонтан «Самсон» — Сьогодні Зруйнований фонтан «Самсон» — 1934 1934Сьогодні
    Контрактова площа, ПоділЗруйнований фонтан «Самсон»Фонтан «Самсон» на Контрактовій площі — альтанку 1749 року над джерелом, що століттями давало воду Подолу, — розібрали 1934 року. Від нього лишився купол серед руїн. Фонтан відтворили 1982 року за давніми кресленнями, і він знову прикрашає площу.Архівне фото: невідомий автор, 1934, ліцензія не вказана · pastvu.com
    Сучасне фото: Luxoff, 2017, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Тролейбус ЛК-5 біля опери — Сьогодні Тролейбус ЛК-5 біля опери — 1930-ті 1930-тіСьогодні
    вулиця Володимирська, 50Тролейбус ЛК-5 біля опериТролейбус ЛК-5 — один із перших у Києві — біля Оперного театру. Тролейбусний рух у місті відкрили в листопаді 1935 року; сьогодні Київ має одну з найбільших тролейбусних мереж у Європі. Будівля опери (1901, архітектор Віктор Шрётер) збереглася; тепер це Національна опера України, а перед фасадом розбито сквер.Архівне фото: невідомий автор, 1930-ті, Public domain · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: МирославаСК, 2017, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Хрещатик у руїнах — 19421942 Хрещатик у руїнах — СьогодніСьогодні
    Хрещатик, ріг з вул. Архітектора ГородецькогоХрещатик у руїнахВид з вулиці Городецького на зруйновані будинки Головпоштамту і «Гранд-готелю», 1942 рік. Під час окупації завали на Хрещатику так і не розібрали. Праворуч — це місце 2025 року: на розі Хрещатика і Майдану тепер стоїть повоєнний будинок Головпоштамту (Хрещатик, 22).Архівне фото: Endre Kiss, 1942, CC BY-SA 3.0 · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Valchuk Taisiia, 2025, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Будинок ЦК на Михайлівській — Сьогодні Будинок ЦК на Михайлівській — 1941 1941Сьогодні
    Михайлівська площа, 1Будинок ЦК на МихайлівськійБудівля ЦК КП(б)У на Михайлівській площі (1936–1938, архітектор Йосип Лангбард) восени 1941 року — кольоровий знімок німецького фотографа Йоганнеса Гехле. Її звели на місці знищеного Михайлівського собору; нині тут Міністерство закордонних справ України.Архівне фото: Йоганнес Гехле, 1941, Public domain · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Suicasmo, 2019, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Руїни Успенського собору — Сьогодні Руїни Успенського собору — 1942 1942Сьогодні
    Києво-Печерська лавраРуїни Успенського соборуКиєво-Печерська лавра 1942 року: ліворуч — руїни Успенського собору, підірваного 3 листопада 1941-го, праворуч — церква Антонія і Феодосія, за ними — Дніпро. Собор відбудували у 1998–2000 роках.Архівне фото: невідомий автор, 1942, CC BY-SA 3.0 · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: KyivMax, 2021, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Трамвай у Пущі-Водиці — 19491949 Трамвай у Пущі-Водиці — СьогодніСьогодні
    Пуща-ВодицяТрамвай у Пущі-ВодиціТрамвай 12-го маршруту серед сосен Пущі-Водиці, червень 1949 року. Лінію до лісового курорту відкрили ще 1904 року, і вона працює досі — це одна з наймальовничіших трамвайних ліній Києва. Праворуч — трамвай Tatra на лісовій лінії в Пущі-Водиці, 2018 рік.Архівне фото: Юрій Хміль, 1949, Public domain · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Tonya Voznyuk, 2018, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Міст на Труханів острів — Сьогодні Міст на Труханів острів — 1958 1958Сьогодні
    Парковий пішохідний міст, вид із дніпровських схилівМіст на Труханів острівПішохідний міст на Труханів острів 1958 року, невдовзі після відкриття, і прогулянковий теплохід на Дніпрі. Сьогодні це Парковий міст, а пляжі острова, як і тоді, приваблюють містян.Архівне фото: Юрій Шакурин, 1958, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Prymasal, 2016, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Руїни Успенського собору — 19581958 Руїни Успенського собору — СьогодніСьогодні
    Києво-Печерська лавра, Верхня лавраРуїни Успенського соборуКольоровий слайд 1958 року: руїни Успенського собору Києво-Печерської лаври, підірваного 3 листопада 1941 року; праворуч — Трапезна церква. Собор відбудували у 1998–2000 роках; 15 червня 2026 року він постраждав від пожежі після масованої російської атаки на Київ. Знімок «тепер» — серпень 2026 року: відбудований собор із золотими банями.Архівне фото: Томас Тейлор Гаммонд, 1958, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Волтарс, 2026, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Біля Володимирського собору — Сьогодні Біля Володимирського собору — 1958 1958Сьогодні
    Бульвар Тараса Шевченка, 20Біля Володимирського соборуПарафіяни біля головного входу Володимирського собору — одного з небагатьох храмів Києва, що діяли в радянські часи. Тоді фасад був сірим; нині собор знову вохристо-жовтий, як задумували будівничі.Архівне фото: Томас Тейлор Гаммонд, 1958, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Posterrr, 2016, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Обеліск Слави — бл. 1959бл. 1959 Обеліск Слави — СьогодніСьогодні
    Парк Вічної Слави, ПечерськОбеліск СлавиБіля 27-метрового обеліска на Могилі Невідомого солдата в парку Вічної Слави, відкритого 1957 року. Тут горить Вічний вогонь, а поряд пізніше постав Національний музей Голодомору. Знімок «тепер» — травень 2026 року: обеліск над Дніпровими схилами.Архівне фото: Юрій Шакурин, бл. 1959, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Качуровська, 2026, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Вестибюль станції «Хрещатик» — Сьогодні Вестибюль станції «Хрещатик» — 1963 1963Сьогодні
    Хрещатик, станція метро «Хрещатик»Вестибюль станції «Хрещатик»Засклений наземний вестибюль станції метро «Хрещатик» 1963 року, через три роки після відкриття першої лінії київського метро. Вестибюль і сьогодні працює на тому ж місці, у будинку на Хрещатику.Архівне фото: невідомий автор, 1963, ліцензія не вказана · pastvu.com
    Сучасне фото: Maxim75, 2010-ті, CC BY-SA 3.0 · Wikimedia Commons
  • Михайлівська площа — Сьогодні Михайлівська площа — 1961 1961Сьогодні
    Михайлівська площа, 1Михайлівська площаБудинок, зведений у 1930-х для ЦК КП(б)У — заради цього урядового центру знищили Михайлівський Золотоверхий собор. У повоєнні десятиліття тут працювали партійні й урядові установи; нині — Міністерство закордонних справ України, а навпроти стоїть відбудований Михайлівський монастир.Архівне фото: невідомий автор, 1961, CC BY-SA 3.0 · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Suicasmo, 2019, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Оперний театр — Сьогодні Оперний театр — 1965 1965Сьогодні
    Вулиця Володимирська, 50Оперний театрТеатр опери та балету імені Тараса Шевченка (архітектор Віктор Шретер, 1901) з боку Театральної площі. Під трамвайно-тролейбусною мережею проїздить «буханка» УАЗ — звичайна вулична сцена 1960-х. На знімку 2025 року — той самий ріг: театр, відомий нині як Національна опера України, а вздовж бічного фасаду виросли дерева.Архівне фото: невідомий автор, 1965, CC BY-SA 3.0 · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Віктор Полянко, 2025, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Планетарій у костелі — Сьогодні Планетарій у костелі — 1961 1961Сьогодні
    Вулиця Костьольна, 17Планетарій у костеліУ радянські роки в костелі Святого Олександра (1817–1842) працював Київський планетарій — напис на фронтоні видно на знімку. Храм повернули римо-католицькій громаді, і тепер це прокафедральний собор.Архівне фото: невідомий автор, 1961, CC BY-SA 3.0 · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Бондар Володимир, 2019, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Площа Калініна згори — Сьогодні Площа Калініна згори — 1970-ті 1970-тіСьогодні
    Майдан Незалежності, вид з готелю «Україна»Площа Калініна згориПлоща Калініна (нині майдан Незалежності), знята з готелю «Москва» (нині «Україна»). Відтоді площу кілька разів перебудовували: тепер у центрі стоїть Монумент Незалежності, а під площею — торговий центр зі скляним куполом.Архівне фото: Thomas Taylor Hammond, 1972 (за назвою файлу — 1975), CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Hnapel, 2018, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Золоті ворота до павільйону — Сьогодні Золоті ворота до павільйону — 1971 1971Сьогодні
    Вулиця Володимирська / Ярославів ВалЗолоті ворота до павільйонуРуїни Золотих воріт XI століття 1971 року: два мури з проходом між ними, просто неба. У 1982 році, до 1500-річчя Києва, руїни накрили захисним павільйоном, що відтворює можливий вигляд воріт.Архівне фото: Jvonkorff, 1971, CC BY-SA 3.0 · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Suicasmo, 2019, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Маріїнський палац — Сьогодні Маріїнський палац — 1972 1972Сьогодні
    Вулиця Михайла Грушевського, 5аМаріїнський палацМаріїнський палац середини XVIII століття (проєкт Бартоломео Растреллі) з квітниками перед фасадом. Нині це парадна резиденція Президента України; тут приймають іноземних лідерів.Архівне фото: Томас Тейлор Гаммонд, 1972, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: SNCH, 2018, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Міст Метро — Сьогодні Міст Метро — 1974 1974Сьогодні
    Міст Метро через ДніпроМіст МетроМіст Метро, відкритий 1965 року, 1 травня 1974-го. Ним поїзди метро вперше перетнули Дніпро до Гідропарку й Лівобережної, а внизу йде автомобільна дорога.Архівне фото: Andris Malygin, 1974, CC BY 3.0 · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Andrii Prokopov86, 2019, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Софійська площа — Сьогодні Софійська площа — 1970-ті 1970-тіСьогодні
    Софійська площаСофійська площаДзвіниця Софійського собору й пам’ятник Богдану Хмельницькому (1888), довкола — газони й клумби. Пізніше площу замостили, і тепер вона — головне місце міських свят і новорічної ялинки.Архівне фото: Томас Тейлор Гаммонд, 1970-ті, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Sasha India, 2018, CC BY 2.0 · Wikimedia Commons
  • «Батьківщина-мати» — Сьогодні «Батьківщина-мати» — 1984 1984Сьогодні
    Національний музей історії України у Другій світовій війні, вул. Лаврська, 27«Батьківщина-мати»Монумент «Батьківщина-мати», відкритий 1981 року, — найвища скульптура Києва. На щиті тоді був радянський герб; у серпні 2023 року його замінили тризубом.Архівне фото: Robert Brumter, 1984, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Milena Frohlich, 2023, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • «Ракета» на Дніпрі — 19851985 «Ракета» на Дніпрі — СьогодніСьогодні
    Дніпро«Ракета» на ДніпріШвидкісне судно на підводних крилах мчить Дніпром, позаду — Пішохідний міст. «Ракети» та «Метеори» возили пасажирів з Києва до Канева, Черкас і далі. Знімок «тепер» — квітень 2025 року: той самий плес Дніпра з Пішохідним мостом, вид із набережної біля Поштової площі.Архівне фото: Don S. Montgomery, DoD / National Archives), 1985, суспільне надбання · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Xsandriel, 2025, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Площа Перемоги — 19851985 Площа Перемоги — СьогодніСьогодні
    Галицька площа (площа Перемоги)Площа ПеремогиВигляд згори на площу Перемоги з обеліском «Місту-герою Києву» (1982), універмагом «Україна» та трамваями на кільці. Нині це Галицька площа. Знімок «тепер» — червень 2024 року: обеліск стоїть і досі, а за ним виросли висотки.Архівне фото: Don S. Montgomery, DoD / National Archives), 1985, суспільне надбання · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Mazij, 2024, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Pepsi на ЦУМі — 19891989 Pepsi на ЦУМі — СьогодніСьогодні
    ЦУМ, Хрещатик, 38Pepsi на ЦУМіРекламні щити Pepsi та інших брендів на фасаді ЦУМу — одна з перших зовнішніх реклам у Києві часів перебудови. Універмаг на розі Хрещатику й Богдана Хмельницького після реконструкції 2010-х знову працює. Знімок «тепер» — жовтень 2024 року: фасад без рекламних щитів, над входом — вивіска «ЦУМ».Архівне фото: Artashot, 1989, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Olya Tsimbal, 2024, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Демонтаж Леніна на майдані — 19911991 Демонтаж Леніна на майдані — СьогодніСьогодні
    Майдан НезалежностіДемонтаж Леніна на майданіПочаток вересня 1991 року: пам’ятник Леніну на площі Жовтневої революції обнесли парканом із табличками про рішення міськвиконкому щодо демонтажу. Невдовзі площа стала майданом Незалежності. Знімок «тепер» — 10 травня 2025 року: над майданом височіє колона Монумента Незалежності (2001), позаду — той самий готель, нині «Україна».Архівне фото: М. Яковенко, В. Білецький, 1991, суспільне надбання · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Simon Dawson, 2025, CC BY 2.0 · Wikimedia Commons
  • Бессарабський ринок — Сьогодні Бессарабський ринок — 1990-ті 1990-тіСьогодні
    Бессарабська площа, 2Бессарабський ринокБессарабський ринок (1910–1912, архітектор Генрик Гай) у 1990-ті. Тоді площа перед ним була ще й стихійним торговим місцем; ринок працює й нині.Архівне фото: М. Яковенко, В. Білецький, 1990-ті, суспільне надбання · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Максим Козленко, 2017, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Поділ з Дніпра — Сьогодні Поділ з Дніпра — 1998 1998Сьогодні
    Поштова площа, Річковий вокзалПоділ з ДніпраРічковий вокзал і пароплави біля Подолу 19 липня 1998 року — «ще без сучасних новобудов», як підписав автор. Над пристанню — зелені схили Володимирської гірки.Архівне фото: khrul, 1998, CC BY 3.0 · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Віктор Полянко, 2024, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Андріївська церква — Сьогодні Андріївська церква — 1998 1998Сьогодні
    Андріївський узвіз, 23Андріївська церкваАндріївська церква (1747–1762, Бартоломео Растреллі) над дахами Подолу 15 липня 1998 року. Храм пройшов реставрацію, а 2018 року його передали Вселенському патріархату.Архівне фото: khrul, 1998, CC BY 3.0 · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Віктор Полянко, 2024, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Свято відкриття Михайлівської дзвіниці — 19991999 Свято відкриття Михайлівської дзвіниці — СьогодніСьогодні
    Центр КиєваСвято відкриття Михайлівської дзвіниці30 травня 1999 року: театралізована хода з нагоди відкриття відбудованої дзвіниці Михайлівського Золотоверхого монастиря, знищеного в 1930-х. Учасники в історичних строях на вулицях центру. Позаду — дзвіниця Софійського собору, вид із Михайлівської площі. Знімок «тепер» — червень 2025 року: той самий вид, на площі — виставка знищеної російської техніки.Архівне фото: Микола Чурпіта, 1999, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Lklundin, 2025, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Майдан після реконструкції — Сьогодні Майдан після реконструкції — 2001 2001Сьогодні
    Майдан НезалежностіМайдан після реконструкціїМайдан Незалежності влітку 2001 року: щойно встановлено колону з Берегинею, площа ще пустельна, техніка не роз’їхалась. Монумент Незалежності відкрили до 10-ї річниці незалежності, 24 серпня 2001 року.Архівне фото: Максим Козленко, 2001, CC0 · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Ralf Roletschek, 2017, GFDL 1.2 · Wikimedia Commons
  • Відбудований Михайлівський — Сьогодні Відбудований Михайлівський — 2000 2000Сьогодні
    Михайлівська площаВідбудований МихайлівськийМихайлівський Золотоверхий монастир у 2000 році, невдовзі після відбудови собору й дзвіниці (1997–1999). Оригінальний собор XII століття знищили в 1930-х; навколо ще тривають роботи.Архівне фото: Максим Козленко, 2000, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Andrew Milligan, 2018, CC BY 2.0 · Wikimedia Commons
  • Помаранчевий Майдан — Сьогодні Помаранчевий Майдан — 2004 2004Сьогодні
    Майдан НезалежностіПомаранчевий МайданЛистопад 2004 року: після другого туру президентських виборів майдан заповнюють люди з помаранчевою символікою. Протести проти фальсифікацій тривали кілька тижнів і завершилися переголосуванням 26 грудня. Знімок «тепер» зроблено з того самого схилу в жовтні 2023 року: на площі ні наметів, ні натовпу, а Монумент Незалежності й будинки Хрещатика — ті самі.Архівне фото: Toronto_guy, 2004, CC BY 3.0 · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Мандрівниця, 2023, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Фан-зона Євро-2012 — Сьогодні Фан-зона Євро-2012 — 2012 2012Сьогодні
    Майдан НезалежностіФан-зона Євро-2012Фан-зона чемпіонату Європи з футболу на майдані Незалежності, червень 2012 року. Україна приймала Євро разом з Польщею; фінал зіграли в Києві на НСК «Олімпійський» 1 липня. У вересні 2021 року на місці сцени — квітник із написом «Я ❤ Україну», а за Монументом Незалежності так само височіє готель «Україна».Архівне фото: Erik Cleves Kristensen, 2012, CC BY 2.0 · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Грибюк Руслан Володимирович, 2021, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Майдан після штурму — 20142014 Майдан після штурму — СьогодніСьогодні
    Майдан НезалежностіМайдан після штурму21 лютого 2014 року: майдан після кривавих 18–20 лютого — розібрана бруківка, згарища шин і випалений Будинок профспілок. Наступного дня Янукович утік із Києва; загиблих протестувальників називають Небесною сотнею. Будинок профспілок згодом відновили; знімок «тепер» — 24 серпня 2021 року, парад до 30-річчя Незалежності.Архівне фото: Kiyanka, 2014, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Офіс Президента України, 2021, CC BY 4.0 · Wikimedia Commons
  • Будинок профспілок після пожежі — Сьогодні Будинок профспілок після пожежі — 2014 2014Сьогодні
    Майдан Незалежності, 2Будинок профспілок після пожежіБудинок профспілок у червні 2014 року, після пожежі в ніч на 19 лютого, коли тут був штаб Майдану. Будівлю відновили, і нині на її даху знову світиться годинник-табло.Архівне фото: A1, 2014, CC0 · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Marcuspn, 2024, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Арка Дружби народів — Сьогодні Арка Дружби народів — 2019 2019Сьогодні
    Хрещатий паркАрка Дружби народівЖовтень 2019 року: титанова арка 1982 року з бронзовими фігурами двох робітників, які символізували «возз’єднання» України з Росією; на вершині — намальована чорна «тріщина». 26 квітня 2022 року скульптуру демонтували, 14 травня Київрада перейменувала монумент на Арку Свободи українського народу, а у 2024 році почали прибирати й гранітну групу «Переяславська рада». Знімок «тепер» — листопад 2025 року.Архівне фото: Canercangul, 2019, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Venzz, 2025, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Андріївський узвіз у ремонті — 20122012 Андріївський узвіз у ремонті — СьогодніСьогодні
    Андріївський узвізАндріївський узвіз у ремонті24 травня 2012 року: розібрана бруківка Андріївського узвозу під час реконструкції 2012 року; робітники перекладають камінь, у глибині — шпиль Замку Річарда. Знімок «тепер» — лютий 2024 року: та сама вулиця з новою бруківкою.Архівне фото: Andrew Niukin, 2012, CC BY-SA 3.0 · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Щука Олександра, 2024, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Ракета в багатоповерхівку — 20222022 Ракета в багатоповерхівку — СьогодніСьогодні
    Проспект Валерія Лобановського, 6-АРакета в багатоповерхівку26 лютого 2022 року: рятувальники ДСНС біля житлової висотки на проспекті Валерія Лобановського, 6-А, у яку влучила російська ракета. Звідси евакуювали 80 мешканців. Пошкоджені поверхи відбудували за кілька місяців, і мешканці почали повертатися ще наприкінці 2022 року. Знімок «тепер» — початок 2023 року.Архівне фото: ДСНС України, 2022, CC BY 4.0 · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: The Village Україна, 2023 · village.com.ua
  • Фонтан «Самсон» під захистом — 20222022 Фонтан «Самсон» під захистом — СьогодніСьогодні
    Контрактова площа, ПоділФонтан «Самсон» під захистом25 березня 2022 року: скульптуру фонтана «Самсон» на Контрактовій площі обклали мішками з піском. Ротонду фонтана, відтворену 1982 року за зразком XVIII століття, лишили відкритою. Знімок «тепер» — червень 2026 року: мішків уже немає, Самсон знову стоїть відкритим під ротондою.Архівне фото: КМДА, Олексій Самсонов, 2022, CC BY 4.0 · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Liliia2022, 2026, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Підбита техніка на Михайлівській — 20222022 Підбита техніка на Михайлівській — СьогодніСьогодні
    Михайлівська площаПідбита техніка на МихайлівськійЛипень 2022 року: виставка знищеної російської техніки, захопленої під час оборони Київщини, на Михайлівській площі. Поруч — обкладений мішками пам’ятник княгині Ользі. Знімок «тепер» — липень 2025 року: пам’ятник Ользі, апостолу Андрію та Кирилу й Мефодію вже без захисту; виставка техніки на площі триває.Архівне фото: Ввласенко, 2022, CC BY-SA 3.0 · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Xsandriel, 2025, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Вирва в центрі міста — Сьогодні Вирва в центрі міста — 2022 2022Сьогодні
    Вулиця Володимирська / бульвар Тараса ШевченкаВирва в центрі міста10 жовтня 2022 року ранковий ракетний удар залишив вирву на перехресті Володимирської та бульвару Шевченка. Комунальники засипали й заасфальтували її вже наступного дня — знімок «тепер» зроблено 11 жовтня.Архівне фото: Національна поліція України, 2022, CC BY 4.0 · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: КМДА, 2022, CC BY 4.0 · Wikimedia Commons
  • Пам’ятник Щорсу — 20232023 Пам’ятник Щорсу — СьогодніСьогодні
    Бульвар Тараса Шевченка / вулиця Симона ПетлюриПам’ятник ЩорсуРанок 9 грудня 2023 року: кінний пам’ятник червоному командирові Миколі Щорсу на бульварі Тараса Шевченка, на постаменті — напис «Знеси мене, Кабмін». У листопаді уряд виключив монумент із Державного реєстру нерухомих пам’яток, і того ж дня комунальники демонтували скульптуру; її передали на зберігання до Державного музею авіації. Знімок «тепер» зроблено тієї ж днини: на місці вершника — порожній постамент.Архівне фото: КМДА, 2023, CC BY 4.0 · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: КМДА, 2023, CC BY 4.0 · Wikimedia Commons

З архіву

  • Хрещатик від Царського саду, поч. 1870-х поч. 1870-х
    Європейська площаХрещатик від Царського садуЗнімок одного з перших київських фотографів Йосипа Кордиша: вигляд від Царського саду на нинішню Європейську площу й початок Хрещатика. На площі ще стоїть фонтан «Іван» до його перебудови 1871 року, довкола — невисока садибна забудова. Сьогодні тут Український дім, готель «Дніпро» і вхід до метро «Майдан Незалежності».Архівне фото: Йосип Кордиш, поч. 1870-х, Public domain · Wikimedia Commons
  • Хрещатик двоповерховий, 1870 1870
    ХрещатикХрещатик двоповерховийХрещатик близько 1870 року: на передньому плані — довгий будинок Ейсмана з крамницями (Хрещатик, 20 за старою нумерацією), за ним — схили Старого міста з банями й дзвіницями монастирів. Головна вулиця тоді лише забудовувалася; будинок Ейсмана, пізніше надбудований, був зруйнований восени 1941 року.Архівне фото: невідомий автор, 1870, Public domain · Wikimedia Commons
  • Десятинна церква Стасова, 1888 1888
    вулиця ДесятиннаДесятинна церква СтасоваЦеркву на місці зруйнованої 1240 року Десятинної — першої кам'яної церкви Русі — звели у 1828–1842 роках за проєктом Василя Стасова. У 1928 році її розібрали. Сьогодні на Старокиївській горі видно лише позначені каменем фундаменти давнього храму.Архівне фото: С. В. Кульженко, 1888, Public domain · Wikimedia Commons
  • Житній базар, 1888 1888
    вулиця Верхній Вал, ПоділЖитній базарЖитній базар на Подолі з висоти навколишніх пагорбів: ряди крамничок і яток, за ними — подільські церкви й Дніпро, праворуч на горі — Андріївська церква. Торгівля тут триває досі: на місці базару працює Житній ринок, будівлю якого звели 1980 року.Архівне фото: С. В. Кульженко, 1888, Public domain · Wikimedia Commons
  • Поділ з паперті Андріївської церкви, 1888 1888
    ПоділПоділ з паперті Андріївської церквиПанорама Подолу з паперті Андріївської церкви. Під знімком Кульженко підписав Третю гімназію та церкви Миколи Доброго й Покрови; на обрії — Дніпро й заливні луки лівого берега, ще без жодного житлового масиву.Архівне фото: С. В. Кульженко, 1888, Public domain · Wikimedia Commons
  • Хрещатик 1888 року, 1888 1888
    ХрещатикХрещатик 1888 рокуХрещатик наприкінці 1880-х: ще без трамвая (електричний з'явиться в Києві 1892 року), з кінними екіпажами й першими багатоповерховими прибутковими будинками. Майже вся тодішня забудова вулиці загинула 1941 року, і Хрещатик відбудували в повоєнні роки.Архівне фото: С. В. Кульженко, 1888, Public domain · Wikimedia Commons
  • Липки і Фундуклеївська, 1886 1886
    вулиця Богдана ХмельницькогоЛипки і ФундуклеївськаПанорама Липок і нинішньої вулиці Богдана Хмельницького (тоді Фундуклеївської) на знімку Йосипа Кордиша 1886 року. Вулиця щойно забудовувалася дво- й триповерховими будинками, а на пагорбі вже стояли садиби аристократичних Липок.Архівне фото: Йосип Кордиш, 1886, Public domain · Wikimedia Commons
  • Передмістя Деміївка, 1888 1888
    Деміївка, Голосіївський районПередмістя ДеміївкаДеміївка 1888 року — передмістя за межами тодішнього Києва з дерев'яною церквою, парканами й одноповерховими хатами. Згодом Деміївку приєднали до міста; нині тут Голосіївський проспект, станція метро «Деміївська» та житлові квартали.Архівне фото: С. В. Кульженко, 1888, Public domain · Wikimedia Commons
  • Миколаївський ланцюговий міст, 1890-ті 1890-ті
    Дніпро, нижче Володимирської гіркиМиколаївський ланцюговий містЛанцюговий міст через Дніпро, відкритий 1853 року, на фотохромній листівці 1890-х. У 1920 році міст підірвали; нині приблизно на цьому місці — міст Метро.Архівне фото: невідомий автор, бл. 1890–1900, Public domain · Wikimedia Commons
  • Хрещатик і «Гранд-готель Національ», 1897 1897
    Хрещатик, біля Бессарабської площіХрещатик і «Гранд-готель Національ»Хрещатик на листівці 1897 року: праворуч — готель «Grand Hotel National», на бруківці — візники, над вулицею — стовпи й дроти.Архівне фото: невідомий автор, 1897, Public domain · Wikimedia Commons
  • Костел святого Олександра, 1890-ті 1890-ті
    вулиця Костьольна, 17Костел святого ОлександраРимсько-католицький костел святого Олександра (1817–1842) над зеленими схилами на кольоровому фотохромі 1890-х. Найстаріший католицький храм Києва у 1930-х закрили й пристосували під планетарій; у 1990-х його повернули парафіянам.Архівне фото: невідомий автор LCCN 2001697420, бл. 1890–1900, Public domain · Wikimedia Commons
  • Миколаївська вулиця і «Континенталь», бл. 1900 бл. 1900
    вулиця Архітектора ГородецькогоМиколаївська вулиця і «Континенталь»Миколаївська вулиця (нині Архітектора Городецького), прокладена в 1890-х, з фешенебельним готелем «Континенталь» — тут зупинялися найзаможніші гості міста. Готель згорів у вересні 1941 року; на його місці тепер Національна музична академія України.Архівне фото: невідомий автор LCCN 2001697432, бл. 1900, Public domain · Wikimedia Commons
  • Лавра з Дніпра, 1890-ті 1890-ті
    Дніпро біля ПечерськаЛавра з ДніпраКиєво-Печерська лавра на зелених кручах правого берега — такою її бачили пасажири дніпровських пароплавів. Над деревами — Велика лаврська дзвіниця й бані Успенського собору. Сьогодні цю панораму перетинає міст Патона, а схили займають парки.Архівне фото: невідомий автор LCCN 2001697428, бл. 1890–1900, Public domain · Wikimedia Commons
  • Пристані на Дніпрі, 1890-ті 1890-ті
    Набережне шосе, ПоділПристані на ДніпріНабережна біля Подолу наприкінці XIX століття: дебаркадери, баржі, пароплави й штабелі дров на піщаному березі. Дніпро тоді був головною торговельною дорогою міста. Нині тут Поштова площа, річковий вокзал і широка набережна.Архівне фото: невідомий автор LCCN 2001697440, бл. 1890–1900, Public domain · Wikimedia Commons
  • Трамвай на узвозі, 1895 1895
    Володимирський узвізТрамвай на узвозіОлександрівський (нині Володимирський) узвіз 1895 року: трамвай спускається до Подолу повз будівлю фільтрів міського водогону. Саме тут 1892 року запустили перший в Україні електричний трамвай. За Дніпром — затоплений весняною повінню Труханів острів.Архівне фото: невідомий автор, 1895, Public domain · Wikimedia Commons
  • Несторівська вулиця, 1899 1899
    вулиця Івана ФранкаНесторівська вулицяНесторівська вулиця (нині Івана Франка) спускається в Афанасіївський яр; угорі — Володимирський собор, освячений 1896 року. Листівка видавництва Августа Ріхтера показує ще не до кінця забудований район: стрімкі схили, паркани й нові прибуткові будинки.Архівне фото: невідомий автор, 1899, Public domain · Wikimedia Commons
  • Фунікулер у рік відкриття, 1905 1905
    Володимирська гірка — Поштова площаФунікулер у рік відкриттяМихайлівський механічний підйом (фунікулер) на фото Дмитра Маркова 1905 року — того року його відкрили. Угорі видно Трьохсвятительську церкву, яку знесли в 1930-х, праворуч — Андріївську церкву.Архівне фото: Дмитро Марков, 1905, Public domain · Wikimedia Commons
  • Хрещатик із трамваєм, бл. 1905 бл. 1905
    ХрещатикХрещатик із трамваємХрещатик на початку XX століття: вивіски магазинів, трамвайна колія, стовпи контактної мережі й бруківка. Ліворуч — будинки № 50, 48 і 46 за тодішньою нумерацією. Через кілька років вулиця отримає асфальт і стане ще щільніше забудованою.Архівне фото: невідомий автор, 1900–1905, Public domain · Wikimedia Commons
  • Будівництво Троїцького народного дому, 1902 1902
    вулиця Велика Васильківська, 53/3Будівництво Троїцького народного домуЛютий 1902 року: на Великій Васильківській будують Троїцький народний дім — культурний центр із залою для вистав, бібліотекою та чайною для небагатих городян. Згодом тут працювали різні театри; нині в будівлі — Київський національний академічний театр оперети.Архівне фото: невідомий автор, 1902, Public domain · Wikimedia Commons
  • Шаховий турнір у Києві, 1903 1903
    КиївШаховий турнір у КиєвіУчасники Третього всеросійського шахового турніру, що відбувся в Києві у вересні 1903 року. Перемогу в ньому здобув Михайло Чигорін — найсильніший шахіст імперії того часу.Архівне фото: І. Н. Афанасьєва, 1903, Public domain · Wikimedia Commons
  • Дачі в Дарниці, 1904 1904
    Дарниця, лівий берегДачі в ДарниціЗалізнична станція й дачі в соснових лісах Дарниці на листівці фотографа Дмитра Маркова 1904 року. Тоді лівий берег був місцем літнього відпочинку киян; нині Дарниця — великий район із заводами, житловими масивами та залізничним вузлом.Архівне фото: Дмитро Марков, 1904, Public domain · Wikimedia Commons
  • Трамвай на Лук'янівці, 1908 1908
    Лук'янівкаТрамвай на Лук'янівціТрамваї серед ярів Лук'янівки на знімку Дмитра Маркова 1908 року. Київ одним із перших у Російській імперії отримав електричний трамвай, і на початку XX століття лінії вже сполучали центр із віддаленими передмістями.Архівне фото: Дмитро Марков, 1908, Public domain · Wikimedia Commons
  • Трамвай у Святошині, 1912 1912
    СвятошинТрамвай у СвятошиніСвятошинський трамвай на листівці Дмитра Маркова 1912 року: вагон біля зупинки в дачному Святошині, тоді ще передмісті Києва.Архівне фото: Дмитро Марков, 1912, Public domain · Wikimedia Commons
  • Міська дума на Думській площі, 1911 1911
    Майдан НезалежностіМіська дума на Думській площіБудівля Міської думи (1876–1878, архітектор Олександр Шіле) з фігурою архістратига Михаїла на шпилі стояла на Думській площі — нинішньому Майдані Незалежності. Її зруйнували під час Другої світової війни, а руїни розібрали. Архістратиг Михаїл повернувся на Майдан у 2001 році — на Лядські ворота.Архівне фото: Гудшон і Губчевський, 1911, Public domain · Wikimedia Commons
  • Човен біля Труханового острова, 1912 1912
    Труханів острівЧовен біля Труханового островаВигляд із Труханового острова на Поділ: човен із пасажирами, пароплави біля пристаней, на горі — Андріївська церква. Острів тоді був заселений, з власною слободою; її спалили під час війни, і тепер Труханів — парк і пляжі в центрі міста.Архівне фото: невідомий автор, 1912, Public domain · Wikimedia Commons
  • Вуличні шевці, 1913 1913
    КиївВуличні шевціЄврейські вуличні шевці за роботою — знімок із чеського журналу «Rudé květy» 1913 року. Такі майстри з табуретом і ящиком інструментів були звичною частиною київських вулиць, особливо на Подолі та біля базарів.Архівне фото: невідомий автор, 1913, Public domain · Wikimedia Commons
  • Військові біля Святої Софії, 1917 1917
    Софійська площаВійськові біля Святої СофіїВійськові — учасники Третього Всеукраїнського військового з'їзду — на тлі Софійського собору, листопад 1917 року. У ці дні на Софійській площі Центральна Рада проголосила III Універсал, яким було утворено Українську Народну Республіку.Архівне фото: невідомий автор, 1917, Public domain · Wikimedia Commons
  • Засновники Академії мистецтв, 1917 1917
    КиївЗасновники Академії мистецтвЗасновники Української державної академії мистецтв під час її відкриття в грудні 1917 року — художники, що творили новий український модерн. Наступниця академії — Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури.Архівне фото: невідомий автор, 1917, Public domain · Wikimedia Commons
  • Парад Української Держави, 1918 1918
    КиївПарад Української ДержавиВійськовий парад Української Держави гетьмана Павла Скоропадського, 1918 рік. На передньому плані — начальник Генерального штабу Олександр Сливинський. Гетьманат проіснував з квітня до грудня 1918 року.Архівне фото: невідомий автор, 1918, Public domain · Wikimedia Commons
  • Мітинг на Хрещатику, бл. 1918–1919 бл. 1918–1919
    ХрещатикМітинг на ХрещатикуМітинг із прапорами на Хрещатику в роки революції, близько 1918–1919 років, на знімку польського фотографа Вітольда Марчевського. За ці роки влада в Києві змінювалася понад десяток разів.Архівне фото: Вітольд Марчевський, бл. 1918–1919, Public domain · Wikimedia Commons
  • Парад на Хрещатику, 1920 1920
    ХрещатикПарад на ХрещатикуВійськовий парад на Хрещатику 9 травня 1920 року, під час польсько-радянської війни: колони йдуть уздовж забудованої до революції вулиці.Архівне фото: невідомий автор, 1920, Public domain · Wikimedia Commons
  • Петлюра біля Софійської дзвіниці, 1920 1920
    Софійська площаПетлюра біля Софійської дзвіниціГоловний отаман військ УНР Симон Петлюра з офіцерами біля дзвіниці Софійського собору, травень 1920 року, — коли українські й польські війська ненадовго повернули Київ. За місяць місто знову зайняла Червона армія.Архівне фото: невідомий автор, 1920, ліцензія не вказана · pastvu.com
  • Похорон Георгія Нарбута, 1920 1920
    Майдан НезалежностіПохорон Георгія Нарбута25 травня 1920 року процесія з труною художника Георгія Нарбута — автора перших українських марок, грошей і герба УНР — проходить повз Думську площу (нині Майдан Незалежності). Нарбут помер від тифу у 34 роки.Архівне фото: невідомий автор, 1920, Public domain · Wikimedia Commons
  • Вантажний трамвай біля опери, бл. 1920 бл. 1920
    вулиця Володимирська біля Національної опериВантажний трамвай біля опериВантажний трамвай із людьми на платформі біля Міського (Оперного) театру. У скрутні роки громадянської війни трамвай часто перевозив дрова, продукти й пасажирів просто на відкритих вагонах.Архівне фото: невідомий автор, бл. 1920, Public domain · Wikimedia Commons
  • Колона піонерів, 1924 1924
    центр КиєваКолона піонерівКолона піонерів на демонстрації до 10-ї річниці початку Першої світової війни, літо 1924 року. Ранній радянський Київ жив мітингами й маніфестаціями, а столицею УСРР тоді був Харків — Київ повернув цей статус 1934 року.Архівне фото: невідомий автор, 1924, ліцензія не вказана · pastvu.com
  • Лірники й вуличні музиканти, 1926 1926
    КиївЛірники й вуличні музикантиУчасники «Етнографічного концерту», влаштованого в Києві 9 листопада 1926 року: вуличні співці й музиканти з лірами, бандурами, скрипками й бубном. Мандрівні лірники й кобзарі були живою традицією, яку в 1930-х радянська влада майже знищила.Архівне фото: невідомий автор, 1926, Public domain · Wikimedia Commons
  • Мототрамвай на Дарницю, 1926 1926
    ДарницяМототрамвай на ДарницюМототрамвай Дарницької лінії, випущений 1 травня 1926 року Головними трамвайними майстернями. Вагони з бензиновим двигуном возили пасажирів на лівий берег, куди ще не дійшла контактна мережа.Архівне фото: невідомий автор, 1926, Public domain · Wikimedia Commons
  • Хрещатик до війни, 1938 1938
    Хрещатик, ріг з вул. Архітектора ГородецькогоХрещатик до війниРіг Хрещатика і вулиці Городецького 1938 року: довоєнна забудова з алеєю дерев. У вересні 1941-го будинки на цьому розі знищили вибухи та пожежі.Архівне фото: невідомий автор, 1938, Public domain · Wikimedia Commons
  • Знімають дзвін Володимирського собору, 1929–1930 1929–1930
    бульвар Тараса Шевченка, 20Знімають дзвін Володимирського соборуАктивісти знімають п'ятитонний дзвін із дзвіниці Володимирського собору; знімок надрукував журнал «Прожектор» у січні 1930 року з підписом про те, що «дорогоцінний метал буде використано значно ефективніше». Антирелігійна кампанія кінця 1920-х — 1930-х знищила десятки київських храмів.Архівне фото: Самаріна, 1929–1930, Public domain · Wikimedia Commons
  • Центральний пляж на Трухановому, 1930-ті 1930-ті
    Труханів острівЦентральний пляж на ТрухановомуЦентральний пляж на Трухановому острові: засмаглі кияни, грибки-парасолі й круті схили правого берега за Дніпром. У 1930-х острів став головним місцем літнього відпочинку городян — і залишається ним досі, з Пішохідним мостом від Володимирської гірки.Архівне фото: невідомий автор, 1930-ті, ліцензія не вказана · pastvu.com
  • Знімають мозаїки Михайлівського собору, 1934–1935 1934–1935
    Михайлівська площаЗнімають мозаїки Михайлівського соборуЛенінградський мозаїст Фролов із помічниками знімає мозаїки XII століття зі стін Михайлівського Золотоверхого собору перед його знищенням у 1935–1936 роках. Частина врятованих мозаїк і фресок нині в Софії Київській, частина — у музеях Москви й Санкт-Петербурга. Собор відбудовано наприкінці 1990-х.Архівне фото: невідомий автор, 1934–1935, ліцензія не вказана · pastvu.com
  • Фізкультурники на Хрещатику, 1935 1935
    ХрещатикФізкультурники на ХрещатикуКолони фізкультурників проходять Хрещатиком під час параду 1935 року, глядачі стоять на тротуарі. Знімок приписують французькому фотографу П'єру Верже, який того року подорожував СРСР. Будинки на задньому плані загинули восени 1941 року.Архівне фото: П'єр Верже, 1935, ліцензія не вказана · pastvu.com
  • Стадіон «Динамо» з літака, 1935 1935
    вулиця Михайла Грушевського, 3Стадіон «Динамо» з літакаСтадіон «Динамо» на схилах над Дніпром з висоти пташиного польоту, 1935 рік; тоді він носив ім'я наркома внутрішніх справ Всеволода Балицького. Нині це стадіон «Динамо» імені Валерія Лобановського — домашня арена київського клубу.Архівне фото: невідомий автор, 1935, ліцензія не вказана · pastvu.com
  • Регулювальник на Бессарабці, 1936 1936
    Бессарабська площаРегулювальник на БессарабціМіліціонер-регулювальник перемикає світлофор на Бессарабській площі, 1936 рік. Автомобілів у столиці ставало дедалі більше, і на головних перехрестях з'явилися перші світлофори. Позаду — початок Хрещатика, будинки якого загинули 1941 року.Архівне фото: невідомий автор, 1936, ліцензія не вказана · pastvu.com
  • Хрещатик після визволення, 1943 1943
    ХрещатикХрещатик після визволенняЛистопад 1943 року: радянські піхотинці йдуть зруйнованим Хрещатиком після визволення Києва. Вулицю відбудували наприкінці 1940-х — у 1950-х роках.Архівне фото: Аркадій Шайхет, 1943, Public domain · Wikimedia Commons
  • Київ, 23 червня 1941 року, 1941 1941
    КиївКиїв, 23 червня 1941 рокуКияни на другий день війни, 23 червня 1941 року, — знімок фотокореспондента Казимира Лішка. Київ бомбили вже на світанку 22 червня; через три місяці, 19 вересня, місто зайняли німецькі війська.Архівне фото: Казимир Лішко, 1941, CC BY-SA 3.0 · Wikimedia Commons
  • Пожежа на Хрещатику, 1941 1941
    Хрещатик / вулиця ПрорізнаПожежа на ХрещатикуПожежа на розі Хрещатика й Прорізної, 24 вересня 1941 року. Того дня почалася серія вибухів закладених радянськими мінерами зарядів, і за кілька днів центр міста, зокрема майже весь Хрещатик, вигорів.Архівне фото: невідомий автор, 1941, Public domain · Wikimedia Commons
  • Базар в окупованому Києві, 1942 1942
    площа ПеремогиБазар в окупованому КиєвіБазар на нинішній площі Перемоги (тоді — площа Повстання 1905 року), 1942 рік. В окупованому місті продуктові картки майже нічого не давали, і кияни виживали обміном — одягу, речей, усього, що мали.Архівне фото: невідомий автор, 1942, CC BY-SA 3.0 · Wikimedia Commons
  • Трамвай № 6 у 1942 році, 1942 1942
    КиївТрамвай № 6 у 1942 роціТрамвай шостого маршруту «Залізничне перехрестя — Кінофабрика» в окупованому Києві, 1942 рік. Частину трамвайних ліній відновили вже за кілька місяців після боїв, і вони залишалися головним міським транспортом.Архівне фото: невідомий автор, 1942, CC BY-SA 3.0 · Wikimedia Commons
  • Полонених ведуть вулицями Києва, 1944 1944
    центр КиєваПолонених ведуть вулицями Києва16 серпня 1944 року колону німецьких військовополонених провели вулицями зруйнованого Києва; за нею стежать мешканці та військові. Фото Георгія Угриновича. На задньому плані — руїни будинків, які лише почали розбирати.Архівне фото: Георгій Угринович, 1944, Public domain · Wikimedia Commons
  • Тимчасові рейки на Хрещатику, 1944 1944
    ХрещатикТимчасові рейки на ХрещатикуРозчищений від завалів Хрещатик із тимчасовою трамвайною колією, якою вивозили уламки, — знімок Івана Шагіна. Нову вулицю зводили до середини 1950-х, розширивши її майже вдвічі.Архівне фото: Іван Шагін, 1944, Public domain · Wikimedia Commons
  • Першотравневий парад 1945 року, 1945 1945
    Софійська площаПершотравневий парад 1945 рокуСамохідна установка СУ-152 проходить повз пам'ятник Богданові Хмельницькому на першотравневому параді 1945 року — за тиждень до кінця війни в Європі. Фото Георгія Угриновича.Архівне фото: Георгій Угринович, 1945, Public domain · Wikimedia Commons
  • Новий радіо- і телецентр, 1951 1951
    Хрещатик, 26Новий радіо- і телецентрЩойно збудований радіотелевізійний центр на Хрещатику, 26, з антеною на даху. Звідси в листопаді 1951 року вийшла в ефір перша київська телепередача; нині в будівлі — Будинок радіо.Архівне фото: невідомий автор, 1951, суспільне надбання · Wikimedia Commons
  • Дитяча залізниця, 1954 1954
    Сирецький паркДитяча залізницяПаровоз біля станції «Піонерська» Київської дитячої залізниці, 8 травня 1954 року. Залізницю, де поїзди водять школярі, відкрили в Сирецькому парку 1953 року; вона працює й досі.Архівне фото: В. Жабунев, 1954, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Стейнберг на Софійській площі, 1956 1956
    Софійська площаСтейнберг на Софійській площіЗнімок з архіву американського художника-карикатуриста Сола Стейнберга, який 1956 року подорожував СРСР: на засніженій Софійській площі, ймовірно, сам Стейнберг. Позаду — пам’ятник Богдану Хмельницькому та пожежна вежа на Володимирській.Архівне фото: невідомий автор, 1956, суспільне надбання · Wikimedia Commons
  • Замив Бабиного Яру, 1959 1959
    Вулиця Олега Ольжича (Дем’яна Бєдного)Замив Бабиного ЯруНаприкінці 1950-х Бабин Яр — місце масових розстрілів 1941–1943 років — замивали пульпою з цегельних заводів, а поруч зводили житлові будинки на вулиці Дем’яна Бєдного (нині Олега Ольжича). 13 березня 1961 року дамба прорвалася, і пульпа затопила Куренівку.Архівне фото: невідомий автор, 1959, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Кінотеатр «Кінопанорама», 1958 1958
    Вулиця Шота Руставелі, 19Кінотеатр «Кінопанорама»Черга до щойно відкритого широкоформатного кінотеатру «Кінопанорама». Його облаштували в перебудованій будівлі колишньої Купецької синагоги кінця XIX століття.Архівне фото: невідомий автор, 1958, суспільне надбання · Wikimedia Commons
  • Вулиця Прозорівська, 1955 1955
    Вулиця Еспланадна (Прозорівська)Вулиця ПрозорівськаБудинки № 24, 26 і 28 на Прозорівській вулиці (нині Еспланадна) 1 травня 1955 року — невисока забудова старого Печерська, знята фотокореспондентом у святковий день.Архівне фото: Олександр Бормотов, 1955, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Відбудований Хрещатик, 1960 1960
    Хрещатик, біля бульв. Тараса ШевченкаВідбудований ХрещатикХрещатик біля бульвару Шевченка 1960 року: людний тротуар уздовж повоєнної забудови та дерев.Архівне фото: невідомий автор, 1960, CC BY-SA 3.0 · Wikimedia Commons
  • Площа Калініна і консерваторія, 1961 1961
    Майдан НезалежностіПлоща Калініна і консерваторіяПлоща Калініна (нині майдан Незалежності) 1961 року: ліворуч — нова будівля консерваторії з колонадою, праворуч — повоєнний Хрещатик з баштою зі шпилем. На площі ще просторо: підземних переходів і торгового центру тут не було.Архівне фото: невідомий автор, 1961, CC BY-SA 3.0 · Wikimedia Commons
  • Квас з бочки, 1965 1965
    КиївКвас з бочкиЧерга до жовтої бочки з квасом — неодмінна прикмета київського літа 1960–1980-х. Квас наливали в кухлі прямо на вулиці.Архівне фото: Robert Schediwy, 1965, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Перон вокзалу, 1960 1960
    Вокзал Київ-ПасажирськийПерон вокзалуПасажирський потяг біля перону станції Київ-Пасажирський. На початку 1960-х залізниця лишалася головним способом дістатися до столиці УРСР.Архівне фото: невідомий автор, 1960, CC BY-SA 3.0 · Wikimedia Commons
  • Морозиво на Хрещатику, 1968 1968
    Хрещатик / вул. Богдана ХмельницькогоМорозиво на ХрещатикуПродавчиня морозива з холодильним візком на розі Хрещатику та вулиці Богдана Хмельницького, позаду — туристичний автобус. Вуличне морозиво було однією з радощів радянського Києва.Архівне фото: невідомий автор, 1968, CC BY-SA 3.0 · Wikimedia Commons
  • Прогулянка Дніпром, 1968 1968
    Дніпро біля Пішохідного мостуПрогулянка ДніпромПара на прогулянковому теплоході, позаду — Пішохідний міст на Труханів острів. Річкові прогулянки були улюбленим літнім відпочинком киян.Архівне фото: невідомий автор, 1968, CC BY-SA 3.0 · Wikimedia Commons
  • Хрещатик, 1 травня 1974, 1974 1974
    ХрещатикХрещатик, 1 травня 1974Хрещатик 1 травня 1974 року: повоєнні будинки і широка алея дерев уздовж вулиці.Архівне фото: Andris Malygin, 1974, CC BY 3.0 · Wikimedia Commons
  • Вагон фунікулера, 1978 1978
    Михайлівський механічний підйом (фунікулер)Вагон фунікулераВагон фунікулера на схилі Володимирської гірки, жовтень 1978 року. Згодом, у 1980-х, фунікулер реконструювали.Архівне фото: Сарапулов, 14.10.1978, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Колгоспний ринок, 1972 1972
    КиївКолгоспний ринокПід дахом київського колгоспного ринку продають овочі й фрукти з власних городів. Ринки були єдиним місцем, де можна було легально купити продукти за вільними цінами.Архівне фото: Томас Тейлор Гаммонд, 1972, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Таксі «Волга», 1972 1972
    Ймовірно, Інститутська вулиця, біля готелю «Україна»Таксі «Волга»Новенька «Волга» ГАЗ-24 з шашечками таксі, ймовірно, біля готелю «Москва» (нині «Україна»). На початку 1970-х ці машини лише з’явилися на вулицях Києва.Архівне фото: Томас Тейлор Гаммонд, 1972, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Весілля біля Вічного вогню, 1975 1975
    Парк Вічної СлавиВесілля біля Вічного вогнюНаречений покладає квіти до Вічного вогню на Могилі Невідомого солдата. Візит молодят до військових меморіалів у день весілля був усталеною радянською традицією.Архівне фото: Томас Тейлор Гаммонд, 1975, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Матч СРСР — США, 1975 1975
    НСК «Олімпійський», вул. Велика Васильківська, 55Матч СРСР — СШАЛегкоатлетичний матч збірних СРСР і США 1975 року на київському Республіканському стадіоні. Нині це НСК «Олімпійський», реконструйований до Євро-2012.Архівне фото: Томас Тейлор Гаммонд, 1975, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Вечірній Хрещатик, 1980-ті 1980-ті
    Хрещатик (непарний бік)Вечірній ХрещатикХрещатик увечері, 1980-ті роки: святкова ілюмінація на непарному боці вулиці і мокрий асфальт.Архівне фото: Star61, 1980-ті, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Андріївський узвіз, кінець 1980-х кінець 1980-х
    Андріївський узвізАндріївський узвізАндріївський узвіз наприкінці 1980-х: старий будинок за розмальованим парканом, ліхтар і бруківка.Архівне фото: Star61, кінець 1980-х, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Олімпійський вогонь у Києві, 1980 1980
    КиївОлімпійський вогонь у КиєвіКияни вздовж дороги чекають на естафету олімпійського вогню 1980 року — шлях факела з Греції до Москви пролягав через Київ. Кілька футбольних матчів Олімпіади-80 зіграли на Республіканському стадіоні.Архівне фото: Novodar X, 1980, CC BY 3.0 · Wikimedia Commons
  • Тролейбусний поїзд, 1986 1986
    Голосіївський проспектТролейбусний поїздДва зчеплені тролейбуси Škoda 9Tr на маршруті № 11 на проспекті 40-річчя Жовтня (нині Голосіївський). Систему керування зчепленими тролейбусами створив київський інженер Володимир Веклич; такі поїзди їздили Києвом з 1966 року.Архівне фото: Falk2, 1986, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Трамвай біля Університету, 1986 1986
    Біля Київського університетуТрамвай біля УніверситетуДвобічний трамвайний вагон на кінцевій зупинці трамвая № 5 «Університет» у центрі міста: тупикова колія змушувала використовувати вагони з кабінами з обох кінців.Архівне фото: Falk2, 1986, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Після Чорнобиля, 1986 1986
    Центр КиєваПісля Чорнобиля1 травня 1986 року, через п’ять днів після аварії на Чорнобильській АЕС: у центрі Києва миють вулиці водою, щоб змити радіоактивний пил. Того ж дня влада не скасувала першотравневу демонстрацію на Хрещатику.Архівне фото: невідомий автор, 1986, CC BY-SA 2.0 · Wikimedia Commons
  • Установчий з’їзд Руху, 1989 1989
    КиївУстановчий з’їзд РухуВідкриття установчого з’їзду Народного руху України 8 вересня 1989 року. Тоді в Києві ще відкрито майоріли синьо-жовті прапори як виклик владі; за два роки Україна проголосила незалежність.Архівне фото: невідомий автор, 1989, суспільне надбання · Wikimedia Commons
  • Площа Жовтневої революції, 1991, 1991 1991
    Майдан Незалежності, вид з готелю «Україна»Площа Жовтневої революції, 1991Вересень 1991 року: площа Жовтневої революції, вид з готелю «Москва». На передньому плані ще стоїть пам'ятник Леніну; того ж року його демонтували, а площу перейменували на майдан Незалежності.Архівне фото: Gouveia2, 1991, CC BY-SA 3.0 · Wikimedia Commons
  • Синьо-жовтий прапор над Хрещатиком, 1990 1990
    Хрещатик, 36, біля КиїврадиСиньо-жовтий прапор над Хрещатиком24 липня 1990 року біля будинку Київради на Хрещатику вперше офіційно підняли синьо-жовтий прапор. Натовп заповнив вулицю; за рік із місяцем Україна стала незалежною.Архівне фото: невідомий автор, 1990, CC BY-SA 3.0 · Wikimedia Commons
  • Мітинг за незалежність, 1991 1991
    Майдан НезалежностіМітинг за незалежністьВересень 1991 року: на майдані мітингують за незалежність, серед прапорів — гірницькі каски й плакат «Донбас». Незалежність підтвердив референдум 1 грудня 1991 року.Архівне фото: М. Яковенко, В. Білецький, 1991, суспільне надбання · Wikimedia Commons
  • Майдан у перший рік незалежності, 1992 1992
    Майдан НезалежностіМайдан у перший рік незалежностіМайдан Незалежності 1992 року: на місці демонтованого пам’ятника — порожнеча, праворуч — Будинок профспілок. Сучасний вигляд з колоною й підземним торговим центром площа отримала в 2001 році.Архівне фото: Lankyrider, 1992, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Багатоповерхівки, 1992 1992
    КиївБагатоповерхівкиНові висотні будинки, які бачив з вікна готелю іноземний турист 1992 року. Великі панельні масиви будували в Києві до кінця 1980-х; у 1990-ті будівництво майже зупинилося.Архівне фото: Lankyrider, 1992, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • «Україна без Кучми», 2001 2001
    Центр Києва«Україна без Кучми»Протест 6 лютого 2001 року в межах кампанії «Україна без Кучми», що почалася після «касетного скандалу» та зникнення журналіста Георгія Гонгадзе. Це був перший великий опозиційний рух незалежної України.Архівне фото: Майдан-Інформ, 2001, GFDL · Wikimedia Commons
  • Хрещатик у заторі, 2001 2001
    ХрещатикХрещатик у заторіХрещатик влітку 2001 року: «Жигулі» поруч з іномарками, каштани, тролейбусна мережа. Відтоді Хрещатик у вихідні й свята перекривають для авто й віддають пішоходам.Архівне фото: Максим Козленко, 2001, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Перший ранок революції, 2004 2004
    Майдан НезалежностіПерший ранок революціїРанок 22 листопада 2004 року, першого дня Помаранчевої революції: люди сходяться на майдан, над ними — готель «Україна» й колона Незалежності.Архівне фото: Serhiy, 2004, CC BY-SA 3.0 · Wikimedia Commons
  • Майдан 23 листопада, 2004 2004
    Майдан НезалежностіМайдан 23 листопада23 листопада 2004 року: майдан і Хрещатик заповнені протестувальниками, на сходах — помаранчеві прапори. Невдовзі на Хрещатику виросло наметове містечко.Архівне фото: Віктор Полянко, 2004, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Ескалатори «Театральної», 2004 2004
    Станція метро «Театральна»Ескалатори «Театральної»Довгий ескалаторний тунель станції метро «Театральна» (1987). Київське метро — одне з найглибших у світі: найглибша станція, «Арсенальна», лежить на глибині понад 100 метрів.Архівне фото: Jason Minshull, 2004, CC BY-SA 3.0 · Wikimedia Commons
  • Євромайдан, 1 грудня, 2013 2013
    Майдан НезалежностіЄвромайдан, 1 грудня1 грудня 2013 року, наступного дня після силового розгону студентів, на майдан вийшли сотні тисяч людей. Протест проти відмови від угоди про асоціацію з ЄС переріс у Революцію Гідності.Архівне фото: Nessa Gnatoush, 2013, CC BY 2.0 · Wikimedia Commons
  • Ніч на Хрещатику, 2013 2013
    ХрещатикНіч на ХрещатикуСвітанок 18 грудня 2013 року: перекритий барикадами Хрещатик, намети протестувальників і промінь лазера над майданом. Табір на Майдані простояв усю зиму.Архівне фото: Аимаина хикари, 2013, CC0 · Wikimedia Commons
  • Барикада на Грушевського, 2014 2014
    Вулиця Михайла ГрушевськогоБарикада на Грушевського26 січня 2014 року: обгоріла барикада з шин і снігу на вулиці Грушевського біля стадіону «Динамо», де з 19 січня тривали сутички протестувальників з силовиками.Архівне фото: Sasha Maksymenko, 2014, CC BY 2.0 · Wikimedia Commons
  • Відкриття станції «Теремки», 2013 2013
    Станція метро «Теремки»Відкриття станції «Теремки»Станція «Теремки» в день відкриття, 6 листопада 2013 року. Вона стала кінцевою Оболонсько-Теремківської лінії й останньою з відкритих станцій київського метро до війни.Архівне фото: Dimant, 2013, CC BY-SA 3.0 · Wikimedia Commons
  • Євробачення в Києві, 2017 2017
    Міжнародний виставковий центр, Броварський проспект, 15Євробачення в КиєвіГурт O.Torvald виконує пісню «Time» на «Євробаченні-2017» у Міжнародному виставковому центрі. Київ приймав конкурс удруге — після перемоги Джамали 2016 року.Архівне фото: Mykola Swarnyk, 2017, CC BY-SA 3.0 · Wikimedia Commons
  • Відкриття «скляного» мосту, 2019 2019
    Пішохідно-велосипедний міст, парк «Хрещатий»Відкриття «скляного» мосту25 травня 2019 року кияни заполонили новий пішохідно-велосипедний міст між Володимирською гіркою та парком «Хрещатий» над Володимирським узвозом. Через скляні вставки в підлозі його називають «скляним».Архівне фото: Володимир Чеппель, 2019, CC BY 4.0 · Wikimedia Commons
  • Карантин-2020, 2020 2020
    КиївКарантин-2020Квітень 2020 року: кияни в масках під час суворого карантину через COVID-19. Метро тоді зупинили на два місяці, а в наземний транспорт пускали за спецперепустками.Архівне фото: A1, 2020, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Парад до 30-річчя Незалежності, 2021 2021
    ХрещатикПарад до 30-річчя Незалежності24 серпня 2021 року: на Хрещатику розгортають величезний державний прапор під час параду до 30-ї річниці Незалежності — останнього параду перед повномасштабним вторгненням.Архівне фото: Офіс Президента України, 2021, CC BY 4.0 · Wikimedia Commons
  • Метро-укриття, 2022 2022
    Станція метро «Житомирська»Метро-укриття26 лютого 2022 року, третя доба повномасштабного вторгнення: кияни ночують на станції «Житомирська». У перші тижні війни метро стало укриттям для десятків тисяч людей.Архівне фото: Mr.Rosewater, 2022, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Хмельницький у риштуванні, 2022 2022
    Софійська площаХмельницький у риштуванніБерезень 2022 року: пам’ятник Богдану Хмельницькому на Софійській площі обшивають риштуванням і мішками з піском, щоб уберегти від ударних хвиль. Так у Києві захистили десятки пам’ятників.Архівне фото: КМДА, Олексій Самсонов, 2022, CC BY 4.0 · Wikimedia Commons
  • Блекаут, 2022 2022
    Вулиця Велика ВасильківськаБлекаут25 листопада 2022 року: Велика Васильківська без вуличного освітлення й світла у вікнах після масованих російських ударів по енергосистемі. Кияни пережили ту зиму з генераторами, павербанками й «пунктами незламності».Архівне фото: Bektour, 2022, CC BY 4.0 · Wikimedia Commons

Маєте старі фото Києва? Надішліть їх на [email protected] — ми опублікуємо їх із зазначенням автора. Хронологія Києва →