Архів · тоді і зараз

Фотоспогади

Київ на світлинах — від Ланцюгового мосту й кінних трамваїв до Євромайдану та міста, що вистояло у 2022-му. Для багатьох знімків ми знайшли сучасне фото з того самого місця: потягніть повзунок і порівняйте.

Тоді і зараз

Тягніть шторку, щоб порівняти старе й нове фото.

  • Андріївська церква на знімку Фентона — 18521852 Андріївська церква на знімку Фентона — СьогодніСьогодні
    Андріївський узвізАндріївська церква на знімку ФентонаОдна з найраніших відомих фотографій Києва: Андріївська церква над засніженим узвозом. Британський фотограф Роджер Фентон приїхав сюди 1852 року, щоб знімати будівництво Ланцюгового мосту за проєктом Чарльза Віньйолса. Церква Растреллі стоїть і нині, а узвіз під нею став Андріївським узвозом. Праворуч — вигляд із Контрактової площі 2026 року: схил під церквою забудований, і з Подолу її видно над дахами.Архівне фото: Роджер Фентон, 1852, Public domain · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: ОленаСугак, 2026, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Бессарабка до ринку — 1860-ті1860-ті Бессарабка до ринку — СьогодніСьогодні
    Бессарабська площаБессарабка до ринкуБессарабська площа у 1860-х: пустир у кінці Хрещатика, Крутий узвіз і поворот на Круглоуніверситетську вулицю, забудовані одноповерховими будиночками. Через півстоліття тут постав Бессарабський критий ринок (1912), а площа стала одним із найжвавіших перехресть міста. Праворуч — та сама площа 2025 року з Бессарабським ринком (1910–1912, архітектор Генрик Гай).Архівне фото: невідомий автор, 1860–1870, Public domain · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Віктор Полянко, 2025, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Руїни Золотих воріт — Сьогодні Руїни Золотих воріт — 1860-ті 1860-тіСьогодні
    вул. Володимирська, 40-АРуїни Золотих ворітРуїни Золотих воріт XI століття — дві мурові стіни давнього проїзду на земляному валу за дерев’яною огорожею; поруч вишикувані арештанти. Уламки брами ще в 1830-х розчистили й укріпили контрфорсами, а 1982 року над ними звели павільйон-музей, що відтворює можливий вигляд надбрамної вежі з церквою Благовіщення.Архівне фото: невідомий автор, 1860-ті, CC BY 4.0 · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Liliia2022, 2024, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Лавра над Печерськом — 1870–1880-ті1870–1880-ті Лавра над Печерськом — СьогодніСьогодні
    Лаврська вулиця, ПечерськЛавра над ПечерськомКиєво-Печерська лавра на знімку Йосипа Кордиша: над дахами печерських будинків височіють Велика лаврська дзвіниця, Дзиґарська (годинникова) вежа та бані Успенського собору. Собор підірвали 3 листопада 1941 року, а у 1998–2000 роках відбудували. Праворуч — Лавра 2017 року: поруч із дзвіницею знову стоїть відбудований Успенський собор, а одноповерхову забудову Печерська на передньому плані змінили дерева.Архівне фото: Йосип Кордиш, 1870–1890, Public domain · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: SnizhokAM, 2017, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Андріївський узвіз і Десятинна церква — Сьогодні Андріївський узвіз і Десятинна церква — 1870-ті 1870-тіСьогодні
    Андріївський узвіз, вид із Замкової гориАндріївський узвіз і Десятинна церкваАндріївський узвіз у 1870-х: ґрунтова дорога в’ється між схилами Андріївської та Замкової гір, нагорі — Андріївська церква Растреллі, праворуч — Десятинна церква Василя Стасова (1842). Десятинну церкву розібрали 1928 року; поряд із її фундаментами нині стоїть будівля Національного музею історії України, а сам узвіз із Замкової гори затуляють дерева.Архівне фото: невідомий автор, 1870-ті, Public domain · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Віктор Полянко, 2024, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Михайлівський Золотоверхий до знищення — Сьогодні Михайлівський Золотоверхий до знищення — 1888 1888Сьогодні
    Михайлівська площаМихайлівський Золотоверхий до знищенняДзвіниця та собор Михайлівського Золотоверхого монастиря на світлині Степана Кульженка 1888 року. У 1930-х роках монастир знищили, а наприкінці 1990-х — на початку 2000-х дзвіницю й собор відбудували.Архівне фото: С. В. Кульженко, 1888, Public domain · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Andrey Butko, 2013, CC BY-SA 3.0 · Wikimedia Commons
  • Андріївська церква — Сьогодні Андріївська церква — 1888 1888Сьогодні
    Андріївська вулиця / Андріївський узвізАндріївська церкваАндріївська церква, зведена у 1747–1762 роках за проєктом Бартоломео Растреллі, на світлині Степана Кульженка 1888 року. Бруківка, дерев'яні стовпи й візники ще тоді визначали вигляд цієї частини міста; сьогодні біля церкви починається Андріївський узвіз — одна з найвідвідуваніших вулиць Києва.Архівне фото: С. В. Кульженко, 1888, Public domain · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Oleksandr Malyon, 2026, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Університет св. Володимира — Сьогодні Університет св. Володимира — 1888 1888Сьогодні
    вулиця Володимирська, 60Університет св. ВолодимираГоловний корпус Університету св. Володимира (архітектор Вікентій Беретті, 1837–1843) з боку Володимирської вулиці у 1888 році. Тоді вулиця була ґрунтовою, а вздовж корпусу тягнувся високий мур. Нині це «Червоний корпус» Київського національного університету імені Тараса Шевченка.Архівне фото: С. В. Кульженко, 1888, Public domain · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Olga Loboda 0806, 2019, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Царський палац — Сьогодні Царський палац — 1888 1888Сьогодні
    вулиця Михайла Грушевського, 5аЦарський палацЦарський (Маріїнський) палац, споруджений у 1740–1750-х роках за проєктом Бартоломео Растреллі й відновлений 1870 року після пожежі, — на знімку Степана Кульженка 1888 року. Назву «Маріїнський» палац отримав на честь імператриці Марії Олександрівни. Нині — парадна резиденція Президента України.Архівне фото: С. В. Кульженко, 1888, Public domain · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Волтарс, 2025, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Аскольдова могила — Сьогодні Аскольдова могила — 1888 1888Сьогодні
    Аскольдова могила, Парковий шляхАскольдова могилаЦерква-ротонда святого Миколая на Аскольдовій могилі (архітектор Андрій Меленський, 1810) серед хрестів цвинтаря, що існував тут до 1930-х років. За радянських часів у ротонді був павільйон, а з 1990-х вона знову діє як храм.Архівне фото: С. В. Кульженко, 1888, Public domain · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: SnizhokAM, 2017, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Купецьке зібрання і Царська площа — Сьогодні Купецьке зібрання і Царська площа — 1890-ті 1890-тіСьогодні
    Європейська площа, Володимирський узвіз, 2Купецьке зібрання і Царська площаБудинок Купецького зібрання (нині Національна філармонія) і вхідна арка до Купецького саду на фотохромі 1890-х. Сьогодні тут Європейська площа з круговим рухом, а парк на схилі є частиною Володимирської гірки.Архівне фото: невідомий автор, бл. 1890–1900, Public domain · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Волтарс, 2009, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Пам'ятник Володимиру над Дніпром — Сьогодні Пам'ятник Володимиру над Дніпром — 1890-ті 1890-тіСьогодні
    Володимирська гіркаПам'ятник Володимиру над ДніпромПам'ятник князю Володимиру (1853) на Володимирській гірці і краєвид на Дніпро на фотохромі 1890-х. Пам'ятник стоїть на тому ж місці, а на лівому березі Дніпра тепер видно багатоповерхову забудову.Архівне фото: невідомий автор, бл. 1890–1905, Public domain · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Константинъ, 2021, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Пам'ятник Богданові Хмельницькому — Сьогодні Пам'ятник Богданові Хмельницькому — 1890-ті 1890-тіСьогодні
    Софійська площаПам'ятник Богданові ХмельницькомуПам'ятник Богданові Хмельницькому роботи Михайла Мікешина, відкритий 1888 року, на фотохромі 1890-х. Праворуч у глибині — Михайлівський Золотоверхий собор, знищений у 1930-х і відбудований у 1990-х. Сьогодні пам'ятник — один із символів Києва.Архівне фото: невідомий автор, бл. 1890–1905, Public domain · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Didkov, 2021, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Пам'ятник Миколі I — Сьогодні Пам'ятник Миколі I — 1890-ті 1890-тіСьогодні
    парк ШевченкаПам'ятник Миколі IПам'ятник імператорові Миколі I навпроти Університету св. Володимира, відкритий 1896 року. Його демонтували 1920 року, а 1939-го на тому самому місці, у сквері (нині парк Шевченка), встановили пам'ятник Тарасові Шевченку.Архівне фото: невідомий автор LCCN 2001697435, бл. 1896–1900, Public domain · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: SergKh78, 2016, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Софійська площа — Сьогодні Софійська площа — 1900-ті 1900-тіСьогодні
    Софійська площаСофійська площаСофійська площа на поштівці 1900-х: праворуч — пам'ятник Богданові Хмельницькому, через площу прокладено трамвайні колії. Пам'ятник стоїть на тому ж місці, а площу тепер замощено плиткою і рейок на ній немає.Архівне фото: невідомий автор, 1900-ті, Public domain · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Suicasmo, 2019, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Контрактова площа — Сьогодні Контрактова площа — 1900-ті 1900-тіСьогодні
    Контрактова площа, ПоділКонтрактова площаКонтрактова площа на Подолі на початку XX століття: трамвай, візники, крамниці, а на горі — Андріївська церква. На сучасному фото Андріївська церква підноситься над Гостинним двором.Архівне фото: невідомий автор, 1900-ті, Public domain · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Lystopad, 2018, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Міський театр — Сьогодні Міський театр — 1900-ті 1900-тіСьогодні
    вулиця Володимирська, 50Міський театрМіський театр, збудований у 1897–1901 роках за проєктом Віктора Шретера на місці згорілого 1896 року старого театру. Листівка шведського видавництва Granbergs показує ще нову будівлю. Нині тут Національна опера України.Архівне фото: невідомий автор, поч. 1900-х, Public domain · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: KyivMax, 2021, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Володимирський собор — Сьогодні Володимирський собор — бл. 1900 бл. 1900Сьогодні
    бульвар Тараса Шевченка, 20Володимирський соборВолодимирський собор (будувався у 1862–1882 роках, освячений 1896-го) невдовзі після завершення розписів Віктора Васнецова, Михайла Нестерова та Михайла Врубеля. Перед собором — ще низька огорожа й порожній майданчик; сьогодні тут бульвар Тараса Шевченка з потоком машин.Архівне фото: невідомий автор, 1895–1910, Public domain · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Taras Zolotavin, 2023, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Трамвай на Олександрівській — Сьогодні Трамвай на Олександрівській — 1905 1905Сьогодні
    вулиця Петра Сагайдачного, ПоділТрамвай на ОлександрівськійПодільська Олександрівська вулиця (нині Петра Сагайдачного) на листівці 1905 року: трамвай, вивіски крамниць, ліворуч — будинок № 20/2, праворуч — № 37. Вулиця й досі головна торговельна артерія Подолу, хоча трамваї по ній уже не ходять.Архівне фото: невідомий автор, 1905, Public domain · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Mitte27, 2019, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Золоті ворота до реконструкції — Сьогодні Золоті ворота до реконструкції — 1910 1910Сьогодні
    вул. Володимирська, 40-АЗолоті ворота до реконструкціїРуїни Золотих воріт XI століття за огорожею на поштівці 1910 року. 1982 року над руїнами звели павільйон, що відтворює вигляд давньої брами.Архівне фото: невідомий видавець, 1910, Public domain · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Kon v ant, 2019, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Бессарабський критий ринок — Сьогодні Бессарабський критий ринок — 1910-ті 1910-тіСьогодні
    Бессарабська площа, 2Бессарабський критий ринокБессарабський критий ринок на знімку, зробленому до 1917 року. Будівля збереглася, а площа перед нею стала жвавим перехрестям на початку Хрещатика.Архівне фото: невідомий автор, до 1917, Public domain · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Jorge Franganillo, 2017, CC BY 2.0 · Wikimedia Commons
  • Педагогічний музей — Сьогодні Педагогічний музей — 1911 1911Сьогодні
    вулиця Володимирська, 57Педагогічний музейПедагогічний музей цесаревича Олексія (1909–1911, архітектор Павло Альошин) у рік відкриття. У 1917–1918 роках тут засідала Українська Центральна Рада, що проголосила Українську Народну Республіку. Нині це Будинок учителя з Музеєм Української революції.Архівне фото: Гудшон і Губчевський, 1911, Public domain · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Сергій Венцеславський, 2021, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
  • Політехнічний інститут — Сьогодні Політехнічний інститут — 1911 1911Сьогодні
    проспект Берестейський, 37Політехнічний інститутГоловний корпус Київського політехнічного інституту імператора Олександра II, відкритого 1898 року, взимку 1911-го. Тоді це була околиця міста серед полів; нині — КПІ імені Ігоря Сікорського, один із найбільших технічних університетів України.Архівне фото: Гудшон і Губчевський, 1911, Public domain · Wikimedia Commons
    Сучасне фото: Мандрівниця, 2024, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons

З архіву

  • Хрещатик від Царського саду, поч. 1870-х поч. 1870-х
    Європейська площаХрещатик від Царського садуЗнімок одного з перших київських фотографів Йосипа Кордиша: вигляд від Царського саду на нинішню Європейську площу й початок Хрещатика. На площі ще стоїть фонтан «Іван» до його перебудови 1871 року, довкола — невисока садибна забудова. Сьогодні тут Український дім, готель «Дніпро» і вхід до метро «Майдан Незалежності».Архівне фото: Йосип Кордиш, поч. 1870-х, Public domain · Wikimedia Commons
  • Хрещатик двоповерховий, 1870 1870
    ХрещатикХрещатик двоповерховийХрещатик близько 1870 року: на передньому плані — довгий будинок Ейсмана з крамницями (Хрещатик, 20 за старою нумерацією), за ним — схили Старого міста з банями й дзвіницями монастирів. Головна вулиця тоді лише забудовувалася; будинок Ейсмана, пізніше надбудований, був зруйнований восени 1941 року.Архівне фото: невідомий автор, 1870, Public domain · Wikimedia Commons
  • Десятинна церква Стасова, 1888 1888
    вулиця ДесятиннаДесятинна церква СтасоваЦеркву на місці зруйнованої 1240 року Десятинної — першої кам'яної церкви Русі — звели у 1828–1842 роках за проєктом Василя Стасова. У 1928 році її розібрали. Сьогодні на Старокиївській горі видно лише позначені каменем фундаменти давнього храму.Архівне фото: С. В. Кульженко, 1888, Public domain · Wikimedia Commons
  • Житній базар, 1888 1888
    вулиця Верхній Вал, ПоділЖитній базарЖитній базар на Подолі з висоти навколишніх пагорбів: ряди крамничок і яток, за ними — подільські церкви й Дніпро, праворуч на горі — Андріївська церква. Торгівля тут триває досі: на місці базару працює Житній ринок, будівлю якого звели 1980 року.Архівне фото: С. В. Кульженко, 1888, Public domain · Wikimedia Commons
  • Поділ з паперті Андріївської церкви, 1888 1888
    ПоділПоділ з паперті Андріївської церквиПанорама Подолу з паперті Андріївської церкви. Під знімком Кульженко підписав Третю гімназію та церкви Миколи Доброго й Покрови; на обрії — Дніпро й заливні луки лівого берега, ще без жодного житлового масиву.Архівне фото: С. В. Кульженко, 1888, Public domain · Wikimedia Commons
  • Хрещатик 1888 року, 1888 1888
    ХрещатикХрещатик 1888 рокуХрещатик наприкінці 1880-х: ще без трамвая (електричний з'явиться в Києві 1892 року), з кінними екіпажами й першими багатоповерховими прибутковими будинками. Майже вся тодішня забудова вулиці загинула 1941 року, і Хрещатик відбудували в повоєнні роки.Архівне фото: С. В. Кульженко, 1888, Public domain · Wikimedia Commons
  • Липки і Фундуклеївська, 1886 1886
    вулиця Богдана ХмельницькогоЛипки і ФундуклеївськаПанорама Липок і нинішньої вулиці Богдана Хмельницького (тоді Фундуклеївської) на знімку Йосипа Кордиша 1886 року. Вулиця щойно забудовувалася дво- й триповерховими будинками, а на пагорбі вже стояли садиби аристократичних Липок.Архівне фото: Йосип Кордиш, 1886, Public domain · Wikimedia Commons
  • Передмістя Деміївка, 1888 1888
    Деміївка, Голосіївський районПередмістя ДеміївкаДеміївка 1888 року — передмістя за межами тодішнього Києва з дерев'яною церквою, парканами й одноповерховими хатами. Згодом Деміївку приєднали до міста; нині тут Голосіївський проспект, станція метро «Деміївська» та житлові квартали.Архівне фото: С. В. Кульженко, 1888, Public domain · Wikimedia Commons
  • Миколаївський ланцюговий міст, 1890-ті 1890-ті
    Дніпро, нижче Володимирської гіркиМиколаївський ланцюговий містЛанцюговий міст через Дніпро, відкритий 1853 року, на фотохромній листівці 1890-х. У 1920 році міст підірвали; нині приблизно на цьому місці — міст Метро.Архівне фото: невідомий автор, бл. 1890–1900, Public domain · Wikimedia Commons
  • Хрещатик і «Гранд-готель Національ», 1897 1897
    Хрещатик, біля Бессарабської площіХрещатик і «Гранд-готель Національ»Хрещатик на листівці 1897 року: праворуч — готель «Grand Hotel National», на бруківці — візники, над вулицею — стовпи й дроти.Архівне фото: невідомий автор, 1897, Public domain · Wikimedia Commons
  • Костел святого Олександра, 1890-ті 1890-ті
    вулиця Костьольна, 17Костел святого ОлександраРимсько-католицький костел святого Олександра (1817–1842) над зеленими схилами на кольоровому фотохромі 1890-х. Найстаріший католицький храм Києва у 1930-х закрили й пристосували під планетарій; у 1990-х його повернули парафіянам.Архівне фото: невідомий автор LCCN 2001697420, бл. 1890–1900, Public domain · Wikimedia Commons
  • Миколаївська вулиця і «Континенталь», бл. 1900 бл. 1900
    вулиця Архітектора ГородецькогоМиколаївська вулиця і «Континенталь»Миколаївська вулиця (нині Архітектора Городецького), прокладена в 1890-х, з фешенебельним готелем «Континенталь» — тут зупинялися найзаможніші гості міста. Готель згорів у вересні 1941 року; на його місці тепер Національна музична академія України.Архівне фото: невідомий автор LCCN 2001697432, бл. 1900, Public domain · Wikimedia Commons
  • Лавра з Дніпра, 1890-ті 1890-ті
    Дніпро біля ПечерськаЛавра з ДніпраКиєво-Печерська лавра на зелених кручах правого берега — такою її бачили пасажири дніпровських пароплавів. Над деревами — Велика лаврська дзвіниця й бані Успенського собору. Сьогодні цю панораму перетинає міст Патона, а схили займають парки.Архівне фото: невідомий автор LCCN 2001697428, бл. 1890–1900, Public domain · Wikimedia Commons
  • Пристані на Дніпрі, 1890-ті 1890-ті
    Набережне шосе, ПоділПристані на ДніпріНабережна біля Подолу наприкінці XIX століття: дебаркадери, баржі, пароплави й штабелі дров на піщаному березі. Дніпро тоді був головною торговельною дорогою міста. Нині тут Поштова площа, річковий вокзал і широка набережна.Архівне фото: невідомий автор LCCN 2001697440, бл. 1890–1900, Public domain · Wikimedia Commons
  • Трамвай на узвозі, 1895 1895
    Володимирський узвізТрамвай на узвозіОлександрівський (нині Володимирський) узвіз 1895 року: трамвай спускається до Подолу повз будівлю фільтрів міського водогону. Саме тут 1892 року запустили перший в Україні електричний трамвай. За Дніпром — затоплений весняною повінню Труханів острів.Архівне фото: невідомий автор, 1895, Public domain · Wikimedia Commons
  • Несторівська вулиця, 1899 1899
    вулиця Івана ФранкаНесторівська вулицяНесторівська вулиця (нині Івана Франка) спускається в Афанасіївський яр; угорі — Володимирський собор, освячений 1896 року. Листівка видавництва Августа Ріхтера показує ще не до кінця забудований район: стрімкі схили, паркани й нові прибуткові будинки.Архівне фото: невідомий автор, 1899, Public domain · Wikimedia Commons
  • Фунікулер у рік відкриття, 1905 1905
    Володимирська гірка — Поштова площаФунікулер у рік відкриттяМихайлівський механічний підйом (фунікулер) на фото Дмитра Маркова 1905 року — того року його відкрили. Угорі видно Трьохсвятительську церкву, яку знесли в 1930-х, праворуч — Андріївську церкву.Архівне фото: Дмитро Марков, 1905, Public domain · Wikimedia Commons
  • Хрещатик із трамваєм, бл. 1905 бл. 1905
    ХрещатикХрещатик із трамваємХрещатик на початку XX століття: вивіски магазинів, трамвайна колія, стовпи контактної мережі й бруківка. Ліворуч — будинки № 50, 48 і 46 за тодішньою нумерацією. Через кілька років вулиця отримає асфальт і стане ще щільніше забудованою.Архівне фото: невідомий автор, 1900–1905, Public domain · Wikimedia Commons
  • Будівництво Троїцького народного дому, 1902 1902
    вулиця Велика Васильківська, 53/3Будівництво Троїцького народного домуЛютий 1902 року: на Великій Васильківській будують Троїцький народний дім — культурний центр із залою для вистав, бібліотекою та чайною для небагатих городян. Згодом тут працювали різні театри; нині в будівлі — Київський національний академічний театр оперети.Архівне фото: невідомий автор, 1902, Public domain · Wikimedia Commons
  • Шаховий турнір у Києві, 1903 1903
    КиївШаховий турнір у КиєвіУчасники Третього всеросійського шахового турніру, що відбувся в Києві у вересні 1903 року. Перемогу в ньому здобув Михайло Чигорін — найсильніший шахіст імперії того часу.Архівне фото: І. Н. Афанасьєва, 1903, Public domain · Wikimedia Commons
  • Дачі в Дарниці, 1904 1904
    Дарниця, лівий берегДачі в ДарниціЗалізнична станція й дачі в соснових лісах Дарниці на листівці фотографа Дмитра Маркова 1904 року. Тоді лівий берег був місцем літнього відпочинку киян; нині Дарниця — великий район із заводами, житловими масивами та залізничним вузлом.Архівне фото: Дмитро Марков, 1904, Public domain · Wikimedia Commons
  • Трамвай на Лук'янівці, 1908 1908
    Лук'янівкаТрамвай на Лук'янівціТрамваї серед ярів Лук'янівки на знімку Дмитра Маркова 1908 року. Київ одним із перших у Російській імперії отримав електричний трамвай, і на початку XX століття лінії вже сполучали центр із віддаленими передмістями.Архівне фото: Дмитро Марков, 1908, Public domain · Wikimedia Commons
  • Трамвай у Святошині, 1912 1912
    СвятошинТрамвай у СвятошиніСвятошинський трамвай на листівці Дмитра Маркова 1912 року: вагон біля зупинки в дачному Святошині, тоді ще передмісті Києва.Архівне фото: Дмитро Марков, 1912, Public domain · Wikimedia Commons
  • Міська дума на Думській площі, 1911 1911
    Майдан НезалежностіМіська дума на Думській площіБудівля Міської думи (1876–1878, архітектор Олександр Шіле) з фігурою архістратига Михаїла на шпилі стояла на Думській площі — нинішньому Майдані Незалежності. Її зруйнували під час Другої світової війни, а руїни розібрали. Архістратиг Михаїл повернувся на Майдан у 2001 році — на Лядські ворота.Архівне фото: Гудшон і Губчевський, 1911, Public domain · Wikimedia Commons
  • Човен біля Труханового острова, 1912 1912
    Труханів острівЧовен біля Труханового островаВигляд із Труханового острова на Поділ: човен із пасажирами, пароплави біля пристаней, на горі — Андріївська церква. Острів тоді був заселений, з власною слободою; її спалили під час війни, і тепер Труханів — парк і пляжі в центрі міста.Архівне фото: невідомий автор, 1912, Public domain · Wikimedia Commons
  • Вуличні шевці, 1913 1913
    КиївВуличні шевціЄврейські вуличні шевці за роботою — знімок із чеського журналу «Rudé květy» 1913 року. Такі майстри з табуретом і ящиком інструментів були звичною частиною київських вулиць, особливо на Подолі та біля базарів.Архівне фото: невідомий автор, 1913, Public domain · Wikimedia Commons

Маєте старі фото Києва? Надішліть їх на [email protected] — ми опублікуємо їх із зазначенням автора. Хронологія Києва →