Архів · тоді і зараз
Фотоспогади
Київ на світлинах — від Ланцюгового мосту й кінних трамваїв до Євромайдану та міста, що вистояло у 2022-му. Для багатьох знімків ми знайшли сучасне фото з того самого місця: потягніть повзунок і порівняйте.
Тоді і зараз
Тягніть шторку, щоб порівняти старе й нове фото.
-
Бессарабська площа, 2Бессарабка за часів непуНатовп біля Бессарабського критого ринку в середині 1920-х: вивіски «Базар», торгівля з рук — за нової економічної політики приватна торгівля ненадовго відродилася. Знімок М. Шевченка надрукував журнал «Советское фото» 1927 року. Ринок працює й сьогодні.Архівне фото: М. Шевченко, 1925–1927, ліцензія не вказана · pastvu.com
Сучасне фото: Olga Loboda 0806, 2018, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons -
Хрещатик / бульвар Тараса ШевченкаХрещатик у «Людині з кіноапаратом»Трамвай перетинає Хрещатик із бульвару Шевченка — кадр зі знаменитого фільму Дзиґи Вертова «Людина з кіноапаратом», знятого значною мірою в Києві на кіностудії ВУФКУ. Зйомки з висоти показують довоєнний Хрещатик, якого вже немає. Праворуч — Хрещатик із висоти 2021 року: восени 1941-го більшість будинків вулиці підірвали й спалили, а по війні її відбудували значно ширшою.Архівне фото: Михайло Кауфман, 1928, Public domain · pastvu.com
Сучасне фото: Київська міська рада, 2021, CC BY 4.0 · Wikimedia Commons -
вулиця Шота Руставелі, 13Синагога Бродського — клуб кустарівХоральна синагога, збудована 1898 року коштом цукрозаводчика Лазаря Бродського, у 1929 році — з вивіскою «Центральний клуб кустарів»: громаду позбавили будівлі 1926 року. Згодом тут був ляльковий театр, а 1997 року синагогу повернули єврейській громаді.Архівне фото: невідомий автор, 1929, ліцензія не вказана · pastvu.com
Сучасне фото: Kiyanka, 2020, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons -
вулиця Костянтинівська, 26, ПоділКінотеатр «Жовтень» до відкриттяКонструктивістська будівля кінотеатру «Жовтень» на Подолі незадовго до відкриття, на знімку з архіву самого кінотеатру. Один із найстаріших кінотеатрів Києва пережив підпал у 2014 році, був відновлений і працює донині.Архівне фото: невідомий автор, 1929–1931, Public domain · Wikimedia Commons
Сучасне фото: Albert Bergonzo, 2016, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons -
Вокзальна площа, 1Візники біля нового вокзалуНовий пасажирський вокзал (1927–1932, архітектор Олександр Вербицький), що поєднав українське бароко з конструктивізмом, і візники, які ще чекають пасажирів на привокзальній площі. Будівля досі служить головним вокзалом Києва.Архівне фото: невідомий автор, 1932, ліцензія не вказана · pastvu.com
Сучасне фото: Волтарс, 2015, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons -
Софійська площаПершотравневий парад на СофійськійПершотравневий парад: шеренги військових вишикувалися на Софійській площі навколо пам'ятника Богданові Хмельницькому. Невдовзі Київ знову став столицею Радянської України (1934), і площі центру перетворилися на арену масових парадів. Сучасний знімок зроблено з дзвіниці Софійського собору: на місці стройових колон — виставка писанок, а за площею видно відбудовану 1998 року дзвіницю Михайлівського Золотоверхого.Архівне фото: невідомий автор, 1933, ліцензія не вказана · pastvu.com
Сучасне фото: Imass ua, 2017, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons -
Контрактова площа, ПоділЗруйнований фонтан «Самсон»Фонтан «Самсон» на Контрактовій площі — альтанку 1749 року над джерелом, що століттями давало воду Подолу, — розібрали 1934 року. Від нього лишився купол серед руїн. Фонтан відтворили 1982 року за давніми кресленнями, і він знову прикрашає площу.Архівне фото: невідомий автор, 1934, ліцензія не вказана · pastvu.com
Сучасне фото: Luxoff, 2017, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons -
вулиця Володимирська, 50Тролейбус ЛК-5 біля опериТролейбус ЛК-5 — один із перших у Києві — біля Оперного театру. Тролейбусний рух у місті відкрили в листопаді 1935 року; сьогодні Київ має одну з найбільших тролейбусних мереж у Європі. Будівля опери (1901, архітектор Віктор Шрётер) збереглася; тепер це Національна опера України, а перед фасадом розбито сквер.Архівне фото: невідомий автор, 1930-ті, Public domain · Wikimedia Commons
Сучасне фото: МирославаСК, 2017, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons -
Хрещатик, ріг з вул. Архітектора ГородецькогоХрещатик у руїнахВид з вулиці Городецького на зруйновані будинки Головпоштамту і «Гранд-готелю», 1942 рік. Під час окупації завали на Хрещатику так і не розібрали. Праворуч — це місце 2025 року: на розі Хрещатика і Майдану тепер стоїть повоєнний будинок Головпоштамту (Хрещатик, 22).Архівне фото: Endre Kiss, 1942, CC BY-SA 3.0 · Wikimedia Commons
Сучасне фото: Valchuk Taisiia, 2025, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons -
Михайлівська площа, 1Будинок ЦК на МихайлівськійБудівля ЦК КП(б)У на Михайлівській площі (1936–1938, архітектор Йосип Лангбард) восени 1941 року — кольоровий знімок німецького фотографа Йоганнеса Гехле. Її звели на місці знищеного Михайлівського собору; нині тут Міністерство закордонних справ України.Архівне фото: Йоганнес Гехле, 1941, Public domain · Wikimedia Commons
Сучасне фото: Suicasmo, 2019, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons -
Києво-Печерська лавраРуїни Успенського соборуКиєво-Печерська лавра 1942 року: ліворуч — руїни Успенського собору, підірваного 3 листопада 1941-го, праворуч — церква Антонія і Феодосія, за ними — Дніпро. Собор відбудували у 1998–2000 роках.Архівне фото: невідомий автор, 1942, CC BY-SA 3.0 · Wikimedia Commons
Сучасне фото: KyivMax, 2021, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons -
Пуща-ВодицяТрамвай у Пущі-ВодиціТрамвай 12-го маршруту серед сосен Пущі-Водиці, червень 1949 року. Лінію до лісового курорту відкрили ще 1904 року, і вона працює досі — це одна з наймальовничіших трамвайних ліній Києва. Праворуч — трамвай Tatra на лісовій лінії в Пущі-Водиці, 2018 рік.Архівне фото: Юрій Хміль, 1949, Public domain · Wikimedia Commons
Сучасне фото: Tonya Voznyuk, 2018, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons -
Парковий пішохідний міст, вид із дніпровських схилівМіст на Труханів острівПішохідний міст на Труханів острів 1958 року, невдовзі після відкриття, і прогулянковий теплохід на Дніпрі. Сьогодні це Парковий міст, а пляжі острова, як і тоді, приваблюють містян.Архівне фото: Юрій Шакурин, 1958, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
Сучасне фото: Prymasal, 2016, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons -
Києво-Печерська лавра, Верхня лавраРуїни Успенського соборуКольоровий слайд 1958 року: руїни Успенського собору Києво-Печерської лаври, підірваного 3 листопада 1941 року; праворуч — Трапезна церква. Собор відбудували у 1998–2000 роках; 15 червня 2026 року він постраждав від пожежі після масованої російської атаки на Київ. Знімок «тепер» — серпень 2026 року: відбудований собор із золотими банями.Архівне фото: Томас Тейлор Гаммонд, 1958, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
Сучасне фото: Волтарс, 2026, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons -
Бульвар Тараса Шевченка, 20Біля Володимирського соборуПарафіяни біля головного входу Володимирського собору — одного з небагатьох храмів Києва, що діяли в радянські часи. Тоді фасад був сірим; нині собор знову вохристо-жовтий, як задумували будівничі.Архівне фото: Томас Тейлор Гаммонд, 1958, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
Сучасне фото: Posterrr, 2016, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons -
Парк Вічної Слави, ПечерськОбеліск СлавиБіля 27-метрового обеліска на Могилі Невідомого солдата в парку Вічної Слави, відкритого 1957 року. Тут горить Вічний вогонь, а поряд пізніше постав Національний музей Голодомору. Знімок «тепер» — травень 2026 року: обеліск над Дніпровими схилами.Архівне фото: Юрій Шакурин, бл. 1959, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
Сучасне фото: Качуровська, 2026, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons -
Хрещатик, станція метро «Хрещатик»Вестибюль станції «Хрещатик»Засклений наземний вестибюль станції метро «Хрещатик» 1963 року, через три роки після відкриття першої лінії київського метро. Вестибюль і сьогодні працює на тому ж місці, у будинку на Хрещатику.Архівне фото: невідомий автор, 1963, ліцензія не вказана · pastvu.com
Сучасне фото: Maxim75, 2010-ті, CC BY-SA 3.0 · Wikimedia Commons -
Михайлівська площа, 1Михайлівська площаБудинок, зведений у 1930-х для ЦК КП(б)У — заради цього урядового центру знищили Михайлівський Золотоверхий собор. У повоєнні десятиліття тут працювали партійні й урядові установи; нині — Міністерство закордонних справ України, а навпроти стоїть відбудований Михайлівський монастир.Архівне фото: невідомий автор, 1961, CC BY-SA 3.0 · Wikimedia Commons
Сучасне фото: Suicasmo, 2019, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons -
Вулиця Володимирська, 50Оперний театрТеатр опери та балету імені Тараса Шевченка (архітектор Віктор Шретер, 1901) з боку Театральної площі. Під трамвайно-тролейбусною мережею проїздить «буханка» УАЗ — звичайна вулична сцена 1960-х. На знімку 2025 року — той самий ріг: театр, відомий нині як Національна опера України, а вздовж бічного фасаду виросли дерева.Архівне фото: невідомий автор, 1965, CC BY-SA 3.0 · Wikimedia Commons
Сучасне фото: Віктор Полянко, 2025, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons -
Вулиця Костьольна, 17Планетарій у костеліУ радянські роки в костелі Святого Олександра (1817–1842) працював Київський планетарій — напис на фронтоні видно на знімку. Храм повернули римо-католицькій громаді, і тепер це прокафедральний собор.Архівне фото: невідомий автор, 1961, CC BY-SA 3.0 · Wikimedia Commons
Сучасне фото: Бондар Володимир, 2019, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons -
Майдан Незалежності, вид з готелю «Україна»Площа Калініна згориПлоща Калініна (нині майдан Незалежності), знята з готелю «Москва» (нині «Україна»). Відтоді площу кілька разів перебудовували: тепер у центрі стоїть Монумент Незалежності, а під площею — торговий центр зі скляним куполом.Архівне фото: Thomas Taylor Hammond, 1972 (за назвою файлу — 1975), CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
Сучасне фото: Hnapel, 2018, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons -
Вулиця Володимирська / Ярославів ВалЗолоті ворота до павільйонуРуїни Золотих воріт XI століття 1971 року: два мури з проходом між ними, просто неба. У 1982 році, до 1500-річчя Києва, руїни накрили захисним павільйоном, що відтворює можливий вигляд воріт.Архівне фото: Jvonkorff, 1971, CC BY-SA 3.0 · Wikimedia Commons
Сучасне фото: Suicasmo, 2019, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons -
Вулиця Михайла Грушевського, 5аМаріїнський палацМаріїнський палац середини XVIII століття (проєкт Бартоломео Растреллі) з квітниками перед фасадом. Нині це парадна резиденція Президента України; тут приймають іноземних лідерів.Архівне фото: Томас Тейлор Гаммонд, 1972, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
Сучасне фото: SNCH, 2018, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons -
Міст Метро через ДніпроМіст МетроМіст Метро, відкритий 1965 року, 1 травня 1974-го. Ним поїзди метро вперше перетнули Дніпро до Гідропарку й Лівобережної, а внизу йде автомобільна дорога.Архівне фото: Andris Malygin, 1974, CC BY 3.0 · Wikimedia Commons
Сучасне фото: Andrii Prokopov86, 2019, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons -
Софійська площаСофійська площаДзвіниця Софійського собору й пам’ятник Богдану Хмельницькому (1888), довкола — газони й клумби. Пізніше площу замостили, і тепер вона — головне місце міських свят і новорічної ялинки.Архівне фото: Томас Тейлор Гаммонд, 1970-ті, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
Сучасне фото: Sasha India, 2018, CC BY 2.0 · Wikimedia Commons -
Національний музей історії України у Другій світовій війні, вул. Лаврська, 27«Батьківщина-мати»Монумент «Батьківщина-мати», відкритий 1981 року, — найвища скульптура Києва. На щиті тоді був радянський герб; у серпні 2023 року його замінили тризубом.Архівне фото: Robert Brumter, 1984, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
Сучасне фото: Milena Frohlich, 2023, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons -
Дніпро«Ракета» на ДніпріШвидкісне судно на підводних крилах мчить Дніпром, позаду — Пішохідний міст. «Ракети» та «Метеори» возили пасажирів з Києва до Канева, Черкас і далі. Знімок «тепер» — квітень 2025 року: той самий плес Дніпра з Пішохідним мостом, вид із набережної біля Поштової площі.Архівне фото: Don S. Montgomery, DoD / National Archives), 1985, суспільне надбання · Wikimedia Commons
Сучасне фото: Xsandriel, 2025, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons -
Галицька площа (площа Перемоги)Площа ПеремогиВигляд згори на площу Перемоги з обеліском «Місту-герою Києву» (1982), універмагом «Україна» та трамваями на кільці. Нині це Галицька площа. Знімок «тепер» — червень 2024 року: обеліск стоїть і досі, а за ним виросли висотки.Архівне фото: Don S. Montgomery, DoD / National Archives), 1985, суспільне надбання · Wikimedia Commons
Сучасне фото: Mazij, 2024, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons -
ЦУМ, Хрещатик, 38Pepsi на ЦУМіРекламні щити Pepsi та інших брендів на фасаді ЦУМу — одна з перших зовнішніх реклам у Києві часів перебудови. Універмаг на розі Хрещатику й Богдана Хмельницького після реконструкції 2010-х знову працює. Знімок «тепер» — жовтень 2024 року: фасад без рекламних щитів, над входом — вивіска «ЦУМ».Архівне фото: Artashot, 1989, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
Сучасне фото: Olya Tsimbal, 2024, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons
З архіву
-
Софійська площаВійськові біля Святої СофіїВійськові — учасники Третього Всеукраїнського військового з'їзду — на тлі Софійського собору, листопад 1917 року. У ці дні на Софійській площі Центральна Рада проголосила III Універсал, яким було утворено Українську Народну Республіку.Архівне фото: невідомий автор, 1917, Public domain · Wikimedia Commons -
КиївЗасновники Академії мистецтвЗасновники Української державної академії мистецтв під час її відкриття в грудні 1917 року — художники, що творили новий український модерн. Наступниця академії — Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури.Архівне фото: невідомий автор, 1917, Public domain · Wikimedia Commons -
КиївПарад Української ДержавиВійськовий парад Української Держави гетьмана Павла Скоропадського, 1918 рік. На передньому плані — начальник Генерального штабу Олександр Сливинський. Гетьманат проіснував з квітня до грудня 1918 року.Архівне фото: невідомий автор, 1918, Public domain · Wikimedia Commons -
ХрещатикМітинг на ХрещатикуМітинг із прапорами на Хрещатику в роки революції, близько 1918–1919 років, на знімку польського фотографа Вітольда Марчевського. За ці роки влада в Києві змінювалася понад десяток разів.Архівне фото: Вітольд Марчевський, бл. 1918–1919, Public domain · Wikimedia Commons -
ХрещатикПарад на ХрещатикуВійськовий парад на Хрещатику 9 травня 1920 року, під час польсько-радянської війни: колони йдуть уздовж забудованої до революції вулиці.Архівне фото: невідомий автор, 1920, Public domain · Wikimedia Commons -
Софійська площаПетлюра біля Софійської дзвіниціГоловний отаман військ УНР Симон Петлюра з офіцерами біля дзвіниці Софійського собору, травень 1920 року, — коли українські й польські війська ненадовго повернули Київ. За місяць місто знову зайняла Червона армія.Архівне фото: невідомий автор, 1920, ліцензія не вказана · pastvu.com -
Майдан НезалежностіПохорон Георгія Нарбута25 травня 1920 року процесія з труною художника Георгія Нарбута — автора перших українських марок, грошей і герба УНР — проходить повз Думську площу (нині Майдан Незалежності). Нарбут помер від тифу у 34 роки.Архівне фото: невідомий автор, 1920, Public domain · Wikimedia Commons -
вулиця Володимирська біля Національної опериВантажний трамвай біля опериВантажний трамвай із людьми на платформі біля Міського (Оперного) театру. У скрутні роки громадянської війни трамвай часто перевозив дрова, продукти й пасажирів просто на відкритих вагонах.Архівне фото: невідомий автор, бл. 1920, Public domain · Wikimedia Commons -
центр КиєваКолона піонерівКолона піонерів на демонстрації до 10-ї річниці початку Першої світової війни, літо 1924 року. Ранній радянський Київ жив мітингами й маніфестаціями, а столицею УСРР тоді був Харків — Київ повернув цей статус 1934 року.Архівне фото: невідомий автор, 1924, ліцензія не вказана · pastvu.com -
КиївЛірники й вуличні музикантиУчасники «Етнографічного концерту», влаштованого в Києві 9 листопада 1926 року: вуличні співці й музиканти з лірами, бандурами, скрипками й бубном. Мандрівні лірники й кобзарі були живою традицією, яку в 1930-х радянська влада майже знищила.Архівне фото: невідомий автор, 1926, Public domain · Wikimedia Commons -
ДарницяМототрамвай на ДарницюМототрамвай Дарницької лінії, випущений 1 травня 1926 року Головними трамвайними майстернями. Вагони з бензиновим двигуном возили пасажирів на лівий берег, куди ще не дійшла контактна мережа.Архівне фото: невідомий автор, 1926, Public domain · Wikimedia Commons -
Хрещатик, ріг з вул. Архітектора ГородецькогоХрещатик до війниРіг Хрещатика і вулиці Городецького 1938 року: довоєнна забудова з алеєю дерев. У вересні 1941-го будинки на цьому розі знищили вибухи та пожежі.Архівне фото: невідомий автор, 1938, Public domain · Wikimedia Commons -
бульвар Тараса Шевченка, 20Знімають дзвін Володимирського соборуАктивісти знімають п'ятитонний дзвін із дзвіниці Володимирського собору; знімок надрукував журнал «Прожектор» у січні 1930 року з підписом про те, що «дорогоцінний метал буде використано значно ефективніше». Антирелігійна кампанія кінця 1920-х — 1930-х знищила десятки київських храмів.Архівне фото: Самаріна, 1929–1930, Public domain · Wikimedia Commons -
Труханів острівЦентральний пляж на ТрухановомуЦентральний пляж на Трухановому острові: засмаглі кияни, грибки-парасолі й круті схили правого берега за Дніпром. У 1930-х острів став головним місцем літнього відпочинку городян — і залишається ним досі, з Пішохідним мостом від Володимирської гірки.Архівне фото: невідомий автор, 1930-ті, ліцензія не вказана · pastvu.com -
Михайлівська площаЗнімають мозаїки Михайлівського соборуЛенінградський мозаїст Фролов із помічниками знімає мозаїки XII століття зі стін Михайлівського Золотоверхого собору перед його знищенням у 1935–1936 роках. Частина врятованих мозаїк і фресок нині в Софії Київській, частина — у музеях Москви й Санкт-Петербурга. Собор відбудовано наприкінці 1990-х.Архівне фото: невідомий автор, 1934–1935, ліцензія не вказана · pastvu.com -
ХрещатикФізкультурники на ХрещатикуКолони фізкультурників проходять Хрещатиком під час параду 1935 року, глядачі стоять на тротуарі. Знімок приписують французькому фотографу П'єру Верже, який того року подорожував СРСР. Будинки на задньому плані загинули восени 1941 року.Архівне фото: П'єр Верже, 1935, ліцензія не вказана · pastvu.com -
вулиця Михайла Грушевського, 3Стадіон «Динамо» з літакаСтадіон «Динамо» на схилах над Дніпром з висоти пташиного польоту, 1935 рік; тоді він носив ім'я наркома внутрішніх справ Всеволода Балицького. Нині це стадіон «Динамо» імені Валерія Лобановського — домашня арена київського клубу.Архівне фото: невідомий автор, 1935, ліцензія не вказана · pastvu.com -
Бессарабська площаРегулювальник на БессарабціМіліціонер-регулювальник перемикає світлофор на Бессарабській площі, 1936 рік. Автомобілів у столиці ставало дедалі більше, і на головних перехрестях з'явилися перші світлофори. Позаду — початок Хрещатика, будинки якого загинули 1941 року.Архівне фото: невідомий автор, 1936, ліцензія не вказана · pastvu.com -
ХрещатикХрещатик після визволенняЛистопад 1943 року: радянські піхотинці йдуть зруйнованим Хрещатиком після визволення Києва. Вулицю відбудували наприкінці 1940-х — у 1950-х роках.Архівне фото: Аркадій Шайхет, 1943, Public domain · Wikimedia Commons -
КиївКиїв, 23 червня 1941 рокуКияни на другий день війни, 23 червня 1941 року, — знімок фотокореспондента Казимира Лішка. Київ бомбили вже на світанку 22 червня; через три місяці, 19 вересня, місто зайняли німецькі війська.Архівне фото: Казимир Лішко, 1941, CC BY-SA 3.0 · Wikimedia Commons -
Хрещатик / вулиця ПрорізнаПожежа на ХрещатикуПожежа на розі Хрещатика й Прорізної, 24 вересня 1941 року. Того дня почалася серія вибухів закладених радянськими мінерами зарядів, і за кілька днів центр міста, зокрема майже весь Хрещатик, вигорів.Архівне фото: невідомий автор, 1941, Public domain · Wikimedia Commons -
площа ПеремогиБазар в окупованому КиєвіБазар на нинішній площі Перемоги (тоді — площа Повстання 1905 року), 1942 рік. В окупованому місті продуктові картки майже нічого не давали, і кияни виживали обміном — одягу, речей, усього, що мали.Архівне фото: невідомий автор, 1942, CC BY-SA 3.0 · Wikimedia Commons -
КиївТрамвай № 6 у 1942 роціТрамвай шостого маршруту «Залізничне перехрестя — Кінофабрика» в окупованому Києві, 1942 рік. Частину трамвайних ліній відновили вже за кілька місяців після боїв, і вони залишалися головним міським транспортом.Архівне фото: невідомий автор, 1942, CC BY-SA 3.0 · Wikimedia Commons -
центр КиєваПолонених ведуть вулицями Києва16 серпня 1944 року колону німецьких військовополонених провели вулицями зруйнованого Києва; за нею стежать мешканці та військові. Фото Георгія Угриновича. На задньому плані — руїни будинків, які лише почали розбирати.Архівне фото: Георгій Угринович, 1944, Public domain · Wikimedia Commons -
ХрещатикТимчасові рейки на ХрещатикуРозчищений від завалів Хрещатик із тимчасовою трамвайною колією, якою вивозили уламки, — знімок Івана Шагіна. Нову вулицю зводили до середини 1950-х, розширивши її майже вдвічі.Архівне фото: Іван Шагін, 1944, Public domain · Wikimedia Commons -
Софійська площаПершотравневий парад 1945 рокуСамохідна установка СУ-152 проходить повз пам'ятник Богданові Хмельницькому на першотравневому параді 1945 року — за тиждень до кінця війни в Європі. Фото Георгія Угриновича.Архівне фото: Георгій Угринович, 1945, Public domain · Wikimedia Commons -
Хрещатик, 26Новий радіо- і телецентрЩойно збудований радіотелевізійний центр на Хрещатику, 26, з антеною на даху. Звідси в листопаді 1951 року вийшла в ефір перша київська телепередача; нині в будівлі — Будинок радіо.Архівне фото: невідомий автор, 1951, суспільне надбання · Wikimedia Commons -
Сирецький паркДитяча залізницяПаровоз біля станції «Піонерська» Київської дитячої залізниці, 8 травня 1954 року. Залізницю, де поїзди водять школярі, відкрили в Сирецькому парку 1953 року; вона працює й досі.Архівне фото: В. Жабунев, 1954, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons -
Софійська площаСтейнберг на Софійській площіЗнімок з архіву американського художника-карикатуриста Сола Стейнберга, який 1956 року подорожував СРСР: на засніженій Софійській площі, ймовірно, сам Стейнберг. Позаду — пам’ятник Богдану Хмельницькому та пожежна вежа на Володимирській.Архівне фото: невідомий автор, 1956, суспільне надбання · Wikimedia Commons -
Вулиця Олега Ольжича (Дем’яна Бєдного)Замив Бабиного ЯруНаприкінці 1950-х Бабин Яр — місце масових розстрілів 1941–1943 років — замивали пульпою з цегельних заводів, а поруч зводили житлові будинки на вулиці Дем’яна Бєдного (нині Олега Ольжича). 13 березня 1961 року дамба прорвалася, і пульпа затопила Куренівку.Архівне фото: невідомий автор, 1959, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons -
Вулиця Шота Руставелі, 19Кінотеатр «Кінопанорама»Черга до щойно відкритого широкоформатного кінотеатру «Кінопанорама». Його облаштували в перебудованій будівлі колишньої Купецької синагоги кінця XIX століття.Архівне фото: невідомий автор, 1958, суспільне надбання · Wikimedia Commons -
Вулиця Еспланадна (Прозорівська)Вулиця ПрозорівськаБудинки № 24, 26 і 28 на Прозорівській вулиці (нині Еспланадна) 1 травня 1955 року — невисока забудова старого Печерська, знята фотокореспондентом у святковий день.Архівне фото: Олександр Бормотов, 1955, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons -
Хрещатик, біля бульв. Тараса ШевченкаВідбудований ХрещатикХрещатик біля бульвару Шевченка 1960 року: людний тротуар уздовж повоєнної забудови та дерев.Архівне фото: невідомий автор, 1960, CC BY-SA 3.0 · Wikimedia Commons -
Майдан НезалежностіПлоща Калініна і консерваторіяПлоща Калініна (нині майдан Незалежності) 1961 року: ліворуч — нова будівля консерваторії з колонадою, праворуч — повоєнний Хрещатик з баштою зі шпилем. На площі ще просторо: підземних переходів і торгового центру тут не було.Архівне фото: невідомий автор, 1961, CC BY-SA 3.0 · Wikimedia Commons -
КиївКвас з бочкиЧерга до жовтої бочки з квасом — неодмінна прикмета київського літа 1960–1980-х. Квас наливали в кухлі прямо на вулиці.Архівне фото: Robert Schediwy, 1965, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons -
Вокзал Київ-ПасажирськийПерон вокзалуПасажирський потяг біля перону станції Київ-Пасажирський. На початку 1960-х залізниця лишалася головним способом дістатися до столиці УРСР.Архівне фото: невідомий автор, 1960, CC BY-SA 3.0 · Wikimedia Commons -
Хрещатик / вул. Богдана ХмельницькогоМорозиво на ХрещатикуПродавчиня морозива з холодильним візком на розі Хрещатику та вулиці Богдана Хмельницького, позаду — туристичний автобус. Вуличне морозиво було однією з радощів радянського Києва.Архівне фото: невідомий автор, 1968, CC BY-SA 3.0 · Wikimedia Commons -
Дніпро біля Пішохідного мостуПрогулянка ДніпромПара на прогулянковому теплоході, позаду — Пішохідний міст на Труханів острів. Річкові прогулянки були улюбленим літнім відпочинком киян.Архівне фото: невідомий автор, 1968, CC BY-SA 3.0 · Wikimedia Commons -
ХрещатикХрещатик, 1 травня 1974Хрещатик 1 травня 1974 року: повоєнні будинки і широка алея дерев уздовж вулиці.Архівне фото: Andris Malygin, 1974, CC BY 3.0 · Wikimedia Commons -
Михайлівський механічний підйом (фунікулер)Вагон фунікулераВагон фунікулера на схилі Володимирської гірки, жовтень 1978 року. Згодом, у 1980-х, фунікулер реконструювали.Архівне фото: Сарапулов, 14.10.1978, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons -
КиївКолгоспний ринокПід дахом київського колгоспного ринку продають овочі й фрукти з власних городів. Ринки були єдиним місцем, де можна було легально купити продукти за вільними цінами.Архівне фото: Томас Тейлор Гаммонд, 1972, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons -
Ймовірно, Інститутська вулиця, біля готелю «Україна»Таксі «Волга»Новенька «Волга» ГАЗ-24 з шашечками таксі, ймовірно, біля готелю «Москва» (нині «Україна»). На початку 1970-х ці машини лише з’явилися на вулицях Києва.Архівне фото: Томас Тейлор Гаммонд, 1972, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons -
Парк Вічної СлавиВесілля біля Вічного вогнюНаречений покладає квіти до Вічного вогню на Могилі Невідомого солдата. Візит молодят до військових меморіалів у день весілля був усталеною радянською традицією.Архівне фото: Томас Тейлор Гаммонд, 1975, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons -
НСК «Олімпійський», вул. Велика Васильківська, 55Матч СРСР — СШАЛегкоатлетичний матч збірних СРСР і США 1975 року на київському Республіканському стадіоні. Нині це НСК «Олімпійський», реконструйований до Євро-2012.Архівне фото: Томас Тейлор Гаммонд, 1975, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons -
Хрещатик (непарний бік)Вечірній ХрещатикХрещатик увечері, 1980-ті роки: святкова ілюмінація на непарному боці вулиці і мокрий асфальт.Архівне фото: Star61, 1980-ті, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons -
Андріївський узвізАндріївський узвізАндріївський узвіз наприкінці 1980-х: старий будинок за розмальованим парканом, ліхтар і бруківка.Архівне фото: Star61, кінець 1980-х, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons -
КиївОлімпійський вогонь у КиєвіКияни вздовж дороги чекають на естафету олімпійського вогню 1980 року — шлях факела з Греції до Москви пролягав через Київ. Кілька футбольних матчів Олімпіади-80 зіграли на Республіканському стадіоні.Архівне фото: Novodar X, 1980, CC BY 3.0 · Wikimedia Commons -
Голосіївський проспектТролейбусний поїздДва зчеплені тролейбуси Škoda 9Tr на маршруті № 11 на проспекті 40-річчя Жовтня (нині Голосіївський). Систему керування зчепленими тролейбусами створив київський інженер Володимир Веклич; такі поїзди їздили Києвом з 1966 року.Архівне фото: Falk2, 1986, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons -
Біля Київського університетуТрамвай біля УніверситетуДвобічний трамвайний вагон на кінцевій зупинці трамвая № 5 «Університет» у центрі міста: тупикова колія змушувала використовувати вагони з кабінами з обох кінців.Архівне фото: Falk2, 1986, CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons -
Центр КиєваПісля Чорнобиля1 травня 1986 року, через п’ять днів після аварії на Чорнобильській АЕС: у центрі Києва миють вулиці водою, щоб змити радіоактивний пил. Того ж дня влада не скасувала першотравневу демонстрацію на Хрещатику.Архівне фото: невідомий автор, 1986, CC BY-SA 2.0 · Wikimedia Commons -
КиївУстановчий з’їзд РухуВідкриття установчого з’їзду Народного руху України 8 вересня 1989 року. Тоді в Києві ще відкрито майоріли синьо-жовті прапори як виклик владі; за два роки Україна проголосила незалежність.Архівне фото: невідомий автор, 1989, суспільне надбання · Wikimedia Commons -
Хрещатик, 36, біля КиїврадиСиньо-жовтий прапор над Хрещатиком24 липня 1990 року біля будинку Київради на Хрещатику вперше офіційно підняли синьо-жовтий прапор. Натовп заповнив вулицю; за рік із місяцем Україна стала незалежною.Архівне фото: невідомий автор, 1990, CC BY-SA 3.0 · Wikimedia Commons
Маєте старі фото Києва? Надішліть їх на [email protected] — ми опублікуємо їх із зазначенням автора. Хронологія Києва →