Персони · Кияни в історії
Відомі кияни
Князі й святі, поети й авіатори, меценати й авантюристи — люди, які народилися, жили або творили в Києві. Біографії, адреси, місця пам’яті.
- 56 персон
- 11 категорій
- 12 століть (X–XXI ст.)
Князі та правителі
5 персон Ярослав МудрийВеликий князь київськийбл. 978–1054Князь, за якого Київ став одним із найбільших міст Європи: збудував «місто Ярослава» із Золотими воротами та Софійським собором, де його й поховано.
Володимир ВеликийХреститель Русібл. 960–1015Київський князь, який 988 року охрестив Русь. Збудував у Києві Десятинну церкву, розширив місто; його пам’ятник на Володимирській гірці — один із символів столиці.
Княгиня ОльгаКнягиня-регентка? – 969Перша жінка-правителька Русі: після загибелі чоловіка Ігоря правила з Києва за малого сина Святослава, першою з княжого роду прийняла хрещення. Її пам’ятник — на Михайлівській площі.
Святослав ХоробрийКнязь-воїнбл. 942–972Син Ігоря та Ольги, київський князь, який майже все життя провів у походах — від Волги до Дунаю. Пам’ятник йому стоїть на Пейзажній алеї.
Володимир МономахВеликий князь київський1053–1125Онук Ярослава Мудрого, якого кияни 1113 року покликали на престол під час повстання. Правив до 1125-го, автор «Повчання дітям»; похований у Софійському соборі.
Духовенство
4 персони Феодосій ПечерськийІгумен, засновник Лаврибл. 1029–1074Разом з Антонієм — засновник Києво-Печерського монастиря. Як ігумен вивів обитель із печер на поверхню, запровадив Студитський устав і заклав Успенський собор.
Митрополит ІларіонМитрополит, письменникXI ст.Перший митрополит київський із русинів (1051), автор «Слова про закон і благодать». Священиком у Берестовому викопав печеру, з якої почалася Києво-Печерська лавра.
Нестор ЛітописецьЧернець, літописецьбл. 1056 – бл. 1114Чернець Києво-Печерського монастиря, якого традиція вважає автором «Повісті минулих літ» — головного джерела з історії Київської Русі. Спочиває в Ближніх печерах Лаври.
Петро МогилаМитрополит київський1596–1647Архімандрит Печерської лаври і митрополит київський, засновник Києво-Могилянської колегії (1632). Відновив Софійський собор і церкву Спаса на Берестові.
Письменники та поети
8 персон Леся УкраїнкаПоетеса, драматургиня1871–1913Авторка «Лісової пісні», яка з 1880-х жила в Києві. Будинок родини Косачів на Саксаганського, 97 тепер музей, а поховано поетесу на Байковому кладовищі.
Михайло БулгаковПисьменник, драматург1891–1940Уродженець Києва, автор «Майстра і Маргарити» та «Білої гвардії». Дім на Андріївському узвозі, 13, де він жив у 1906–1919 роках, тепер музей.
Тарас ШевченкоПоет, художник1814–1861Автор «Кобзаря» жив у Києві в 1846–1847 роках у будинку на Козиному болоті (нині музей), працював в Археографічній комісії й тут був заарештований.
Іван Нечуй-ЛевицькийПисьменник1838–1918Класик української прози, автор «Кайдашевої сім'ї». Вчився в Київській духовній академії, а з 1885 року до смерті 1918-го жив у Києві; похований на Байковому кладовищі.
Шолом-АлейхемПисьменник (їдиш)1859–1916Класик літератури їдишем, автор «Тев'є-молочника». Жив у Києві в 1887–1890 і 1893–1905 роках і вивів місто у творах як Єгупець; у Києві працює його музей.
Костянтин ПаустовськийПисьменник1892–1968Прозаїк, що виріс у Києві: навчався в Першій київській гімназії й Київському університеті, а київське дитинство описав у «Далеких роках» — першій книзі «Повісті про життя».
Віктор НекрасовПисьменник, дисидент1911–1987Киянин, автор повісті «В окопах Сталінграда». 1959 року першим публічно вимагав пам'ятника в Бабиному Яру; жив у Пасажі на Хрещатику, 15, у 1974-му був змушений емігрувати.
Максим РильськийПоет, перекладач1895–1964Поет-неокласик і перекладач «Пана Тадеуша», уродженець Києва. Останні роки жив у Голосієві, у будинку на вулиці Рильського, 7, де тепер його музей.
Художники та архітектори
8 персон Михайло ВрубельХудожник1856–1910Один із найоригінальніших художників межі XIX–XX ст. У 1884–1889 роках жив у Києві: розписав Кирилівську церкву, працював над ескізами для Володимирського собору.
Казимир МалевичХудожник-авангардист1879–1935Творець супрематизму й «Чорного квадрата», народжений у Києві. Навчався в київській рисувальній школі, а в 1928–1930 роках викладав у Київському художньому інституті.
Владислав ГородецькийАрхітектор1863–1930«Київський Гауді»: майже 30 років працював у Києві й залишив місту Будинок з химерами, костел святого Миколая, караїмську кенасу та будівлю Національного художнього музею.
Олександр МурашкоХудожник1875–1919Київський живописець, автор «Каруселі» і «Дівчини в червоному капелюшку», один із засновників Української академії мистецтв. Убитий у Києві в червні 1919 року.
Микола ПимоненкоХудожник-жанрист1862–1912Майстер побутового жанру, що оспівав українське село. Народився на Пріорці, усе життя прожив у Києві, викладав у рисувальній школі Мурашка та Київському політехнічному інституті.
Олександра ЕкстерХудожниця-авангардистка1882–1949Одна з «амазонок авангарду», художниця й сценографка. Виросла й навчалася в Києві; її майстерня на Фундуклеївській була осередком мистецького життя міста.
Олександр АрхипенкоСкульптор1887–1964Киянин, який першим застосував кубістичну форму в скульптурі й зробив порожнину частиною образу. Навчався в Київському художньому училищі, звідки 1905 року був виключений.
Вікентій БереттіАрхітектор1781–1842Архітектор італійського походження, автор Червоного корпусу Київського університету та Інституту шляхетних дівчат. Працював у Києві з 1837 року до смерті.
Музиканти та актори
8 персон Микола ЛисенкоКомпозитор1842–1912Батько української класичної музики. Понад пів століття прожив у Києві: тут писав опери, заснував першу музично-драматичну школу, тут його будинок-музей і могила на Байковому.
Олександр ВертинськийСпівак, автор пісень1889–1957Легендарний шансоньє й актор, «сумний П’єро» естради. Народився на Володимирській, 43, навчався в київських гімназіях; на Андріївському узвозі йому встановлено пам’ятник.
Серж ЛифарТанцівник, хореограф1905–1986Киянин, який понад 30 років очолював балет Паризької опери. Співав у хорі Софійського собору, перші кроки в балеті зробив у київській студії Броніслави Ніжинської.
Броніслава НіжинськаБалерина, хореограф1891–1972Сестра Вацлава Ніжинського, одна з перших жінок-хореографів ХХ століття. У 1915–1921 роках жила в Києві, де заснувала новаторську «Школу руху» й виховала Сержа Лифаря.
Марія ЗаньковецькаАктриса1854–1934Велика трагедійна актриса українського театру корифеїв. Грала в київському театрі Садовського, останні роки прожила на Великій Васильківській, 121, де нині її музей.
Микола СадовськийАктор, режисер1856–1933Корифей українського театру. 1907 року перевіз свою трупу до Києва й відкрив у Троїцькому народному домі (нині Театр оперети) перший постійний український театр міста.
Олександр ДовженкоКінорежисер1894–1956Класик світового кіно, автор «Землі» й «Арсеналу». Навчався й працював у Києві, знімав на Київській кінофабриці, яка з 1957 року носить його ім’я.
Сергій ПараджановКінорежисер1924–1990Режисер «Тіней забутих предків». Понад двадцять років працював на Київській кіностудії імені Довженка; 1973 року був заарештований у своїй київській квартирі.
Науковці та лікарі
5 персон Борис ПатонУчений-зварювальник, президент НАН1918–2020Корінний киянин, син Євгена Патона. 67 років очолював Інститут електрозварювання і 58 років — Академію наук України; перший Герой України.
Микола АмосовКардіохірург, письменник1913–2002Хірург, який 50 років працював у Києві: перші в Україні операції на серці, штучний кровообіг, клапани власної конструкції. Засновник Інституту серцево-судинної хірургії, що носить його ім’я.
Володимир ВернадськийПриродознавець, перший президент УАН1863–1945Засновник геохімії та вчення про біосферу. У 1918 році в Києві створив Українську академію наук і Національну бібліотеку, що нині носить його ім’я.
Феофіл ЯновськийЛікар-терапевт1860–1928Засновник київської терапевтичної школи і боротьби з туберкульозом, якого кияни називали «святим лікарем». 25 років жив на Ярославовому Валу, 13-Б.
Михайло МаксимовичПерший ректор Київського університету1804–1873Ботанік, історик і фольклорист, перший ректор Університету святого Володимира (1834–1835) та перший дослідник історії давнього Києва.
Інженери та конструктори
4 персони Ігор СікорськийАвіаконструктор1889–1972Киянин, творець першого у світі чотиримоторного літака і серійного гелікоптера. Перші гелікоптери й літаки збудував у Києві, у дворі родинної садиби на Ярославовому Валу.
Євген ПатонМостобудівник, зварювальник1870–1953Інженер-мостобудівник, з 1904 року — професор КПІ. Автор паркового «Чортового мосту» над Петрівською алеєю, засновник Інституту електрозварювання; його ім’я носить суцільнозварний міст через Дніпро.
Олег АнтоновАвіаконструктор1906–1984Генеральний конструктор, чиє КБ з 1952 року працювало в Києві. Тут створено Ан-10, Ан-12, Ан-22 «Антей», Ан-24 і Ан-124 «Руслан».
Сергій КорольовКонструктор ракет1907–1966Уродженець Житомира, головний конструктор першого супутника й корабля «Восток». У 1924–1926 роках навчався в Київському політехнічному інституті, де захопився планеризмом.
Меценати та підприємці
6 персон Микола ТерещенкоЦукрозаводчик і меценат1819–1903«Цукровий король», який з 1875 року жив у Києві й щедро фінансував гімназії, училища, притулки, Політехнічний інститут і міський музей. На його честь названо Терещенківську вулицю.
Богдан і Варвара ХаненкиКолекціонери й меценати1849–1917 · 1852–1922Подружжя колекціонерів, яке за 40 років зібрало одну з найкращих приватних колекцій світового мистецтва й заповідало її Києву. Їхній дім на Терещенківській, 15 — нині Музей Ханенків.
Лазар БродськийЦукровий магнат, філантроп1848–1904Київський «цукровий король», коштом якого зведено Хоральну синагогу (1898) і Бессарабський ринок, а також підтримано Політехнічний інститут, Бактеріологічний інститут і єврейську лікарню.
Гальшка ГулевичівнаФундаторка Київської братської школибл. 1575–1642Волинська шляхтянка, яка 1615 року подарувала свою садибу на Подолі для монастиря та школи Київського братства — від цієї дати Києво-Могилянська академія веде свою історію.
Іван МазепаГетьман, будівничий храмів1639–1709Гетьман, який перетворив Київ на столицю «мазепинського бароко»: кам'яні мури Лаври, церква Всіх Святих, Військовий Микільський собор, оновлена Софія і корпус Могилянської академії.
Михайло ДегтерьовКупець і меценат1831–1899Київський купець 1-ї гільдії, який заповів місту близько 4,5 млн карбованців. На ці кошти на Лук'янівці збудували Дегтерьовські богадільні — звідси назва Дегтярівської вулиці.
Державні діячі
3 персони Михайло ГрушевськийІсторик, голова Центральної Ради1866–1934Найвизначніший український історик, який 1917–1918 років очолював Центральну Раду в будинку Педагогічного музею на Володимирській. Жив у садибі на Паньківській, 9, нині там його музей.
Голда МеїрПрем'єр-міністерка Ізраїлю1898–1978Четверта прем'єр-міністерка Ізраїлю (1969–1974) народилася в Києві в родині тесляра й до 1903 року жила біля Бессарабки, на вулиці Басейній. Тут їй встановлено меморіальну дошку.
Павло СкоропадськийГетьман Української Держави1873–1945Проголошений у Києві 29 квітня 1918 року гетьманом, він за сім з половиною місяців заснував у столиці Українську академію наук, Національну бібліотеку й Державний український університет.
Наші сучасники
3 персони Валерій ЛобановськийФутбольний тренер1939–2002Корінний киянин і найтитулованіший тренер радянського футболу: з «Динамо» двічі виграв Кубок кубків УЄФА. Його ім’я носить стадіон «Динамо», біля якого стоїть пам’ятник.
Віталій КличкоБоксер, міський голова Києванар. 1971Чемпіон світу з боксу у важкій вазі за версіями WBO та WBC. З 2014 року — київський міський голова, переобирався у 2015 і 2020 роках.
Андрій ШевченкоФутболіст, президент УАФнар. 1976Вихованець київського «Динамо», володар «Золотого м’яча» 2004 року й переможець Ліги чемпіонів з «Міланом». Виріс на київській Оболоні; з 2024 року — президент УАФ.
Авантюристи та злочинці
2 персони Дмитро БогровУбивця Столипіна1887–1911Киянин, анархіст і водночас агент охранки. 14 вересня 1911 року в Міському театрі (нині Національна опера) смертельно поранив прем’єра Петра Столипіна; страчений на Лисій горі.
Віра ЧеберякФігурантка справи Бейліса?–1919Утримувачка злодійського кубла на Лук’янівці, яку слідчі й більшість дослідників вважали причетною до вбивства Андрія Ющинського 1911 року — злочину, в якому звинуватили Менделя Бейліса.
Нікого не знайдено. Спробуйте інший запит.