Музиканти та актори
Микола Лисенко
22 березня 1842 — 6 листопада 1912
- Композитор
Батько української класичної музики. Понад пів століття прожив у Києві: тут писав опери, заснував першу музично-драматичну школу, тут його будинок-музей і могила на Байковому.
Біографія
Микола Лисенко народився 22 березня 1842 року в селі Гриньки на Полтавщині. У 1860 році родина переїхала до Києва, і юнак перевівся з Харківського до Київського університету святого Володимира, який закінчив 1864 року за природничим факультетом. Відтоді, з перервами на навчання, Київ став його містом на все життя.
Музичну освіту Лисенко здобув у Лейпцизькій консерваторії (1867–1869), пройшовши чотирирічний курс за два роки, а в 1874–1875 роках удосконалювався в Петербурзі у Миколи Римського-Корсакова. Повернувшись до Києва, він викладав, диригував хорами, збирав і обробляв народні пісні, був активним учасником київської «Громади» — гуртка української інтелігенції.
Саме в Києві Лисенко створив свої головні твори: опери «Наталка Полтавка» (1889), «Тарас Бульба» (1890), «Енеїда» (1910), дитячі опери «Коза-дереза» і «Пан Коцький», цикли пісень на вірші Шевченка. «Тарас Бульба», його найамбітніша опера, за життя автора так і не побачила сцени.
У 1904 році Лисенко відкрив у Києві першу в Україні національну Музично-драматичну школу, яка згодом отримала його ім’я й стала однією з основ київської вищої музичної освіти. У 1905-му разом з Олександром Кошицем він заснував хорове товариство «Боян» і керував ним до смерті.
З 1894 року композитор винаймав другий поверх будинку на вулиці Саксаганського, 95-б. Тут він прожив до кінця життя і помер 6 листопада 1912 року. Похорон Лисенка став однією з наймасовіших подій тогочасного Києва; його поховали на Байковому кладовищі.
Сьогодні в будинку на Саксаганського працює меморіальний музей (експозиція — з 1980 року): тут зберігся кабінет композитора, його рояль і колекція народних інструментів — ліра, торбан, кобза. Біля Національної опери стоїть пам’ятник Лисенку (1965), а його ім’я носять вулиця в центрі міста та Колонний зал Національної філармонії.
Хронологія життя
- 1860 Переїзд до Києва Переводиться до Київського університету, який закінчує 1864 року.
- 1867 Лейпциг Навчання в Лейпцизькій консерваторії — чотирирічний курс за два роки.
- 1889 «Наталка Полтавка» Завершує оперну редакцію «Наталки Полтавки» за Котляревським.
- 1890 «Тарас Бульба» Пише оперу за Гоголем, яку за його життя так і не поставили.
- 1894 Саксаганського, 95-б Оселяється в будинку, де проживе до кінця життя.
- 1904 Музично-драматична школа Відкриває в Києві першу національну музично-драматичну школу.
- 1905 Товариство «Боян» Разом з Олександром Кошицем засновує хорове товариство.
- 1912 Смерть у Києві Помирає 6 листопада; похований на Байковому кладовищі.
- 1980 Будинок-музей У будинку на Саксаганського відкривається меморіальна експозиція.
Головні здобутки
- Національна опера «Наталка Полтавка», «Тарас Бульба», «Енеїда» заклали основи української оперної класики.
- Перша музична школа Музично-драматична школа 1904 року виховала покоління українських музикантів і акторів.
- Народна пісня Записав і обробив сотні українських народних пісень для голосу й хору.
- «Молитва за Україну» Автор музики гімну «Боже великий, єдиний» на слова Олександра Кониського.
Київ у долі
- Київський університет — навчався у 1860–1864 роках на природничому факультеті.
- вул. Рейтарська, 19 — жив у 1888–1894 роках.
- вул. Саксаганського, 95-б — жив з 1894 року до смерті; нині меморіальний будинок-музей.
- Біля Національної опери — пам’ятник композитору (1965, скульптор Олександр Ковальов).
- Байкове кладовище — могила з надгробком роботи Юхима Білостоцького (1939).
Місця на нашому сайті
Галерея
-
-
-
-
