Музиканти та актори
Марія Заньковецька
4 серпня 1854 — 4 жовтня 1934
- Актриса
Велика трагедійна актриса українського театру корифеїв. Грала в київському театрі Садовського, останні роки прожила на Великій Васильківській, 121, де нині її музей.
Біографія
Марія Адасовська, відома під сценічним ім’ям Заньковецька, народилася 4 серпня 1854 року в селі Заньки на Чернігівщині. Вона стала головною зіркою театру корифеїв — трупи Кропивницького, Старицького, Садовського й Саксаганського, — а її героїні в «Наймичці», «Дай серцю волю, заведе в неволю» й «Глитаї, або ж Павуку» стали класикою української сцени.
Від 1907 року Заньковецька грала в трупі Миколи Садовського, яка того року осіла в Києві в Троїцькому народному домі й стала першим постійним українським театром міста. Після тривалих років у Ніжині вона з 1918 року жила в Києві, у будинку на Великій Васильківській, 121. Того ж року гетьман Павло Скоропадський призначив їй довічну державну пенсію, а 1923-го вона однією з перших отримала звання народної артистки.
Заньковецька померла в Києві 4 жовтня 1934 року й похована на Байковому кладовищі. Її квартиру на Великій Васильківській перетворили на меморіальний музей (засновано 1960 року, після пожежі 1979-го відновлено й знову відкрито 1989-го). У Міському саду в 1974 році встановлено пам’ятник актрисі роботи Галини Кальченко.
Київ у долі
- Троїцький народний дім (вул. Велика Васильківська, 53/3, нині Театр оперети) — грала в театрі Садовського з 1907 року.
- вул. Велика Васильківська, 121 — жила 1918–1934 (з перервами); нині меморіальний музей, відділ Музею театрального, музичного та кіномистецтва.
- Міський сад — пам’ятник (1974, скульптор Галина Кальченко).
- Байкове кладовище — могила актриси.
