
Меценати та підприємці
Богдан і Варвара Ханенки
1849–1917 · 1852–1922
- Колекціонери й меценати
Подружжя колекціонерів, яке за 40 років зібрало одну з найкращих приватних колекцій світового мистецтва й заповідало її Києву. Їхній дім на Терещенківській, 15 — нині Музей Ханенків.
Біографія
Богдан Іванович Ханенко (1849–1917) — нащадок давнього козацько-старшинського роду, юрист за освітою (Московський університет, 1871), мировий суддя в Петербурзі й член Варшавського окружного суду. Варвара Ханенко (1852–1922), уроджена Терещенко, — старша донька цукрозаводчика й мецената Миколи Терещенка. Захоплення мистецтвом об'єднало їх ще в молодості: подружжя об'їздило Європу, відвідувало аукціони й радилося з найкращими знавцями.
Наприкінці 1880-х Ханенки оселилися в Києві. 1888 року Микола Терещенко подарував доньці новозбудований дім на тодішній Олексіївській (нині Терещенківська), 15. Інтер'єри оформили в дусі різних епох — «готична» й «ренесансна» вітальні, кабінет рококо, голландська їдальня; до оздоблення долучалися Вільгельм Котарбінський, Михайло Врубель, Адріан Прахов. Богдан очолював правління «Товариства цукробурякових і рафінадних заводів братів Терещенків», у 1906–1912 роках був членом Державної ради.
Богдан Ханенко став головним рушієм створення першого публічного музею Києва — Київського художньо-промислового й наукового музею (офіційно відкритий 1904 року, нині Національний художній музей України). Подружжя передало йому тисячі предметів, зокрема археологічну збірку з 3145 речей, зібрану під час розкопок, які Ханенко фінансував на Київщині. Частину колекцій вони видали в каталогах, зокрема в шести випусках «Древностей Приднепровья» (1899–1907).
Варвара Ханенко стала однією з провідних постатей кустарного руху: заснувала ремісничу школу в маєтку Оленівка, очолювала комісію з організації Південноросійської виставки кустарних виробів (1906), була серед засновниць Київського кустарного товариства (1907). Вона однією з перших почала збирати давні ікони.
У квітні 1917 року Богдан підписав заповіт: колекція мала стати загальнодоступним музеєм Києва. Після його смерті Варвара зберегла зібрання у роки війни й революцій, повернула евакуйовані до Москви речі і в грудні 1918 року передала все Українській академії наук, з умовою назвати музей іменами подружжя. 1919 року музей засновано, проте радянська влада згодом прибрала імена «буржуазних» дарувальників; історичну назву — Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків — повернули лише 1999 року.
Сьогодні фонди музею налічують понад 25 тисяч предметів: живопис Пітера Пауля Рубенса, Хуана де Сурбарана, Джентіле Белліні, Жака-Луї Давіда, рідкісні ранньовізантійські «синайські» ікони VI–VII століть, мистецтво Китаю, Японії, Ірану. Подружжя поховане поруч на некрополі Видубицького монастиря.
Хронологія життя
- 1849 Народження Богдана Народився в родовому маєтку Лотаки на Чернігівщині.
- 1852 Народження Варвари Старша донька Миколи Терещенка народилася в Глухові.
- 1888 Дім на Олексіївській Микола Терещенко дарує доньці новий дім — майбутній музей.
- 1904 Перший публічний музей Офіційно відкрито Київський художньо-промисловий і науковий музей.
- 1917 Заповіт У квітні Богдан заповідає колекцію Києву, 8 червня помирає.
- 1918 Дар академії У грудні Варвара передає зібрання Українській академії наук.
- 1922 Смерть Варвари Похована поруч із чоловіком у Видубицькому монастирі.
- 1999 Повернення імен Музею повернуто назву на честь Богдана та Варвари Ханенків.
Головні здобутки
- Колекція світового мистецтва Рубенс, Сурбаран, Белліні, синайські ікони, мистецтво Сходу.
- Перший музей Києва Ініціатива й тисячі експонатів для художньо-промислового музею.
- Археологія Розкопки на Київщині та видання «Древностей Приднепровья».
- Народні ремесла Варвара підтримувала кустарів і заснувала ремісничу школу.
Київ у долі
- Терещенківська, 15 — дім Ханенків (1882–1888), подарований Варварі батьком; нині Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків. З 1986 року до музею належить і сусідній дім Сахновських (№ 17), де з 2006 року експонується мистецтво Азії. Про мозаїки у дворі музею — у статті «Незвичайні дворики Києва».
- Київський художньо-промисловий і науковий музей (нині Національний художній музей України) — створений за ініціативи Богдана Ханенка, відкритий 1904 року.
- Видубицький монастир — тут поховані Богдан (1917) і Варвара (1922).




