Гальшка Гулевичівна

бл. 1575–1642

Фундаторка Київської братської школи

Волинська шляхтянка, яка 1615 року подарувала свою садибу на Подолі для монастиря та школи Київського братства — від цієї дати Києво-Могилянська академія веде свою історію.

Біографія

Єлизавета (Гальшка) Василівна Гулевич походила з впливового волинського православного роду. Удруге вийшовши заміж за мозирського маршалка Стефана Лозку, вона жила з ним у родинній садибі на Подолі, неподалік міської ратуші та Контрактової площі.

14 жовтня 1615 року Гальшка підписала дарчу (фундуш), 15 жовтня внесену до київських гродських книг: свою садибу із землями вона віддала для заснування монастиря, шпиталю й школи для дітей усіх станів. На цьому дворі постали Київський Богоявленський братський монастир і братська школа, яка після реформи митрополита Петра Могили стала Києво-Могилянською колегією, згодом академією. Оригінал дарчої не зберігся — відомий лише список XVIII століття.

Останні роки Гулевичівна прожила в Луцьку, де підтримувала Хрестовоздвиженське братство і там же була похована (1642). День підписання дарчої, 15 жовтня, Національний університет «Києво-Могилянська академія» відзначає як День академії. На фасаді Староакадемічного корпусу 1992 року встановлено її барельєф, на розі Іллінської та Братської — мініскульптуру (2021), а 2022 року в Києві з'явився провулок Галшки Гулевичівни.

Київ у долі

Вулиця Григорія Сковороди, 2 — територія НаУКМА на Подолі, де стояла її садиба; дослідники пов'язують її «кам'яницю» з будівлею поварні Братського монастиря (атрибуція дискусійна).
Староакадемічний корпус — барельєф Гальшки (1992).
Іллінська, 8 / Братська — мініскульптура проєкту «Шукай» (2021).