Меценати та підприємці
Микола Терещенко
26 жовтня 1819 — 1 лютого 1903
- Цукрозаводчик і меценат
«Цукровий король», який з 1875 року жив у Києві й щедро фінансував гімназії, училища, притулки, Політехнічний інститут і міський музей. На його честь названо Терещенківську вулицю.
Біографія
Микола (Нікола) Артемович Терещенко — старший син засновника династії Артемія Терещенка. Почавши з чумацької торгівлі сіллю, рибою й хлібом, він до 1870 року зосередив у своїх руках понад десять цукрових заводів і став одним із найбагатших підприємців Російської імперії. Понад двадцять років очолював міське самоврядування рідного Глухова.
1875 року родина переїхала до Києва — тогочасної «цукрової столиці» — і оселилася в будинку № 12 на Бібіковському бульварі (нині бульвар Тараса Шевченка, 12), на розі Олексіївської вулиці. Сьогодні в цьому особняку працює Національний музей Тараса Шевченка.
У Києві Терещенко систематично вкладав кошти в освіту й соціальну допомогу. 1881 року за його сприяння відкрилося училище для сліпих, тоді ж він виділив 23 тисячі карбованців на Маріїнський дитячий притулок на розі Паньківської та Микільсько-Ботанічної вулиць. Він підтримував 5-ту чоловічу гімназію, Троїцький народний дім (нині Театр оперети), лікарню для чорноробів, пожертвував 150 тисяч карбованців на будівництво Київського політехнічного інституту, а 1899 року — кошти на будинок зразкового міського училища на Ярославовому Валу, 40, яке отримало його ім'я.
Меценат фінансово підтримав і створення Київського художньо-промислового й наукового музею (нині Національний художній музей України) — зокрема придбав для нього колекцію з розкопок Вікентія Хвойки. 1892 року Київ присвоїв йому звання почесного громадянина.
Благодійність стала родинною справою. Брат Федір Терещенко (1832–1894) звів 1882 року особняк на Олексіївській, 9 (нині Національний музей «Київська картинна галерея») і першим у Києві відкрив свою приватну галерею для публіки. Син Іван (1854–1903) колекціонував живопис і підтримував Київську рисувальну школу Миколи Мурашка. Старша донька Варвара разом із чоловіком Богданом Ханенком зібрала колекцію, що стала основою Музею Ханенків; будинок для них на Олексіївській, 15 звів сам Микола Артемович і 1888 року подарував доньці. Онук Михайло Терещенко у 1917 році був міністром фінансів, а згодом закордонних справ Тимчасового уряду.
Помер меценат у Києві 1 лютого 1903 року. Труну пронесли центром міста й відправили потягом до Глухова, де його поховали в родинній усипальниці Трьох-Анастасіївської церкви. Кадри цього похорону — один із найстаріших збережених кінодокументів Києва. Ще 1900 року Олексіївську вулицю перейменували на Терещенківську; у радянські часи вона була вулицею Чудновського та Рєпіна, історичну назву повернули 1992 року.
Хронологія життя
- 1819 Народження Народився в Глухові в родині купця Артемія Терещенка.
- 1875 Переїзд до Києва Родина оселяється в особняку на Бібіковському бульварі, 12.
- 1881 Училище для сліпих Відкривається училище для сліпих; 23 тисячі карбованців — на Маріїнський притулок.
- 1888 Дім для доньки Дарує Варварі Ханенко новозбудований дім на Олексіївській, 15 — майбутній музей.
- 1892 Почесний громадянин Київ присвоює йому звання почесного громадянина міста.
- 1899 Училище на Ярославовому Валу Фінансує будинок міського училища, що носитиме його ім'я.
- 1900 Терещенківська вулиця Олексіївську вулицю перейменовують на його честь.
- 1903 Смерть Помер у Києві; похований у Глухові.
- 2009 Пам'ятник у Києві Відкрито пам'ятник роботи Олександра Михайлицького.
Головні здобутки
- Освіта Гімназії, училище на Ярославовому Валу, Політехнічний інститут.
- Милосердя Училище для сліпих, дитячі притулки, лікарня для чорноробів.
- Музеї Підтримка міського художньо-промислового музею, колекція Хвойки.
- Родина меценатів Від нього пішли Музей Ханенків і колекції Терещенків.
Київ у долі
- Бульвар Тараса Шевченка, 12 — особняк родини з 1875 року, нині Національний музей Тараса Шевченка.
- Терещенківська вулиця — названа на його честь 1900 року; тут родинні особняки № 9 (брата Федора, нині Київська картинна галерея) і № 15 (доньки Варвари, нині Музей Ханенків).
- Ярославів Вал, 40 — будинок міського училища його імені (1899).
- Паньківська / Микільсько-Ботанічна — Маріїнський дитячий притулок (1881), збудований за його участі.
- Пам'ятник (2009) роботи Олександра Михайлицького — на території Науково-практичного центру дитячої кардіології та кардіохірургії.
Галерея
-
-
-
