Письменники та поети
Леся Українка
25 лютого 1871 — 1 серпня 1913
- Поетеса
- драматургиня
Авторка «Лісової пісні», яка з 1880-х жила в Києві. Будинок родини Косачів на Саксаганського, 97 тепер музей, а поховано поетесу на Байковому кладовищі.
Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає.
Біографія
Леся Українка (справжнє ім'я — Лариса Петрівна Косач, у шлюбі Косач-Квітка) народилася 1871 року на Волині, але її доросле життя нерозривно пов'язане з Києвом. 1881 року родина Косачів переїхала до міста, і Леся, яка через хворобу не могла ходити до гімназії, навчалася вдома з приватними вчителями: брала уроки фортепіано в Ольги О'Коннор-Лисенко, дружини композитора Миколи Лисенка, і відвідувала Київську рисувальну школу Олександра Мурашка.
Наприкінці 1880-х у Києві виник літературний гурток «Плеяда», однією із засновниць якого була молода Леся. Тут вона перекладала світову класику українською, читала власні вірші й товаришувала з дітьми Лисенка та Старицького. Багато її критичних статей згодом прозвучали як доповіді в Київському літературно-артистичному товаристві.
Дім на Маріїнсько-Благовіщенській
У 1899–1909 роках родина Косачів жила в будинку на тодішній Маріїнсько-Благовіщенській вулиці, 97 (нині вулиця Саксаганського). Тут бували Микола Лисенко, Михайло Старицький, інші діячі української культури, а сама Леся, коли не лікувалася на півдні, писала в цих стінах. Сьогодні в будинку — меморіальний музей Лесі Українки, складова Музею видатних діячів української культури; поруч, у будинках 95-Б і 93, — музеї Лисенка та Старицького.
7 серпня 1907 року в церкві Вознесіння на Деміївці Леся Українка обвінчалася з фольклористом Климентом Квіткою. Подружжя оселилося на Великій Підвальній (нині Ярославів Вал), 32. У ці роки, незважаючи на тяжкий туберкульоз, вона створила свої найсильніші драми — «Кассандру», «Камінного господаря» і «Лісову пісню» (1911).
Поетеса померла 1 серпня 1913 року в грузинському Сурамі. Тіло перевезли до Києва й поховали на Байковому кладовищі; надгробок роботи Галини Петрашевич встановили 1939 року. Ім'я Лесі Українки носять бульвар, площа (з пам'ятником Галини Кальченко, 1973) і Національний академічний драматичний театр у Києві.
Хронологія життя
- 1871 Народження 25 лютого в Новограді-Волинському в родині Петра Косача й Олени Пчілки.
- 1881 Переїзд до Києва Родина Косачів оселяється в Києві; Леся навчається вдома з приватними вчителями.
- 1888 «Плеяда» Серед засновників київського літературного гуртка молоді.
- 1893 «На крилах пісень» Виходить перша поетична збірка.
- 1899 Саксаганського, 97 Родина переїжджає в будинок, де тепер музей; жили тут до 1909 року.
- 1907 Шлюб Вінчання з Климентом Квіткою в церкві на Деміївці.
- 1911 «Лісова пісня» Створює драму-феєрію, що стала її найвідомішим твором.
- 1913 Смерть і похорон Помирає в Сурамі; похована на Байковому кладовищі в Києві.
Головні здобутки
- «Лісова пісня» Драма-феєрія 1911 року — один із вершинних текстів української літератури.
- Нова українська драма «Кассандра», «Камінний господар», «Бояриня» вивели українську драматургію на європейський рівень.
- «Плеяда» Співзасновниця київського гуртка, що перекладав світову класику українською.
Київ у долі
- Вул. Саксаганського, 97 — будинок родини Косачів (1899–1909), нині музей Лесі Українки.
- Ярославів Вал (колишня Велика Підвальна), 32 — тут жила з чоловіком Климентом Квіткою з 1907 року.
- Церква Вознесіння на Деміївці — вінчання 7 серпня 1907 року.
- Байкове кладовище — могила поетеси (надгробок Галини Петрашевич, 1939).
- Площа Лесі Українки — пам'ятник роботи Галини Кальченко (1973).
Місця на нашому сайті
Галерея
-
-
-
