Художники та архітектори
Микола Пимоненко
21 березня 1862 — 8 квітня 1912
- Художник-жанрист
Майстер побутового жанру, що оспівав українське село. Народився на Пріорці, усе життя прожив у Києві, викладав у рисувальній школі Мурашка та Київському політехнічному інституті.
Біографія
Микола Пимоненко народився в 1862 році на Пріорці — тоді передмісті Києва — у родині іконописця Корнилія Пимоненка. Змалку допомагав батькові розписувати церкви, а з 1876 року навчався в Київській рисувальній школі Миколи Мурашка, де згодом сам став викладачем. Разом із Михайлом Врубелем він працював над відновленням розписів Кирилівської церкви, а в 1890-х писав образи для Володимирського собору.
Пимоненко став одним із найвідоміших майстрів побутового жанру: «Жертва фанатизму», «Ідилія», «Суперниці», «Сінокіс» показують українське село зі співчуттям і гумором. У 1904 році він отримав звання академіка живопису. З 1900 року й до останніх днів Пимоненко викладав рисунок у Київському політехнічному інституті і був одним із засновників Київського художнього училища.
Художник жив на Гоголівській, 28, у садибі свого тестя, живописця Володимира Орловського; на будинку встановлено меморіальну дошку (1952). Помер Пимоненко в Києві в 1912 році й похований на Лук’янівському кладовищі. Його ім’я з 1959 року носить київська вулиця (колишня Монастирська), а чимало робіт зберігає Національний художній музей України.
Київ у долі
- Пріорка — місце народження художника.
- Гоголівська, 28 — дім, де Пимоненко жив до кінця життя; меморіальна дошка 1952 р.
- Київський політехнічний інститут (просп. Берестейський, 37) — викладав рисунок з 1900 р.
- Володимирський собор — образи, написані в 1890-х.
- Вулиця Миколи Пимоненка — названа на його честь у 1959 р.
- Лук’янівське кладовище — місце поховання.
