Фото: Family archive, 1910; restored by Flawiuszott / Wikimedia Commons (CC BY-SA 4.0) · джерело

Художники та архітектори

Владислав Городецький

4 червня 1863 — 3 січня 1930

Архітектор

«Київський Гауді»: майже 30 років працював у Києві й залишив місту Будинок з химерами, костел святого Миколая, караїмську кенасу та будівлю Національного художнього музею.

Біографія

Владислав Городецький народився в 1863 році на Поділлі в родині польських шляхтичів. Після навчання в Одеському реальному училищі та петербурзькій Імператорській академії мистецтв (1890) він переїхав до Києва, де прожив і працював майже тридцять років. Місто переживало будівельний бум, і молодий архітектор швидко став одним із найзатребуваніших.

У 1897–1899 роках за переробленим ним проєктом Петра Бойцова на Олександрівській вулиці (нині Грушевського, 6) звели Міський музей старожитностей і мистецтв — неокласичну будівлю з портиком і левами, де сьогодні працює Національний художній музей України. У 1899–1909 роках Городецький керував будівництвом неоготичного костелу святого Миколая на Великій Васильківській, 75 за проєктом Станіслава Воловського, а в 1900 році збудував у мавританському стилі караїмську кенасу на Ярославовому Валу, 7.

Найвідоміша його споруда — Будинок з химерами на Банковій, 10 (1901–1903). Архітектор звів його на крутому схилі колишнього Козиного болота як прибутковий будинок із власним помешканням: з боку Банкової він має три поверхи, а з боку площі Франка — шість. Фасади й інтер’єри прикрашають бетонні скульптури звірів, риб і фантастичних істот роботи італійця Еліо Саля — відлуння пристрасті Городецького до полювання. Сьогодні будинок використовують для офіційних церемоній Президента України.

Городецький будував і промислові об’єкти — корпуси Південноросійського машинобудівного заводу на Жилянській, 101 та каналізаційну насосну станцію на Подолі. Він спроєктував і вулицю, що пролягла на місці колишньої садиби Мерінга, — нині вона носить його ім’я.

Після приходу більшовиків у 1920 році архітектор із дружиною емігрував до Польщі, де до 1923 року працював у Міністерстві публічних робіт. З 1928 року він був головним архітектором залізничного синдикату в Персії і спроєктував вокзал у Тегерані. Помер Городецький у Тегерані 3 січня 1930 року й похований на католицькому цвинтарі Дулаб.

У 1996 році вулиця Карла Маркса в Києві стала вулицею Архітектора Городецького, а в 2004 році в Пасажі біля Хрещатика, 15 з’явився пам’ятник архітекторові, який наче присів відпочити на стільці кав’ярні.

Хронологія життя

1863 Народження Народився в селі Шолудьки на Поділлі.
1890 Переїзд до Києва Закінчив Академію мистецтв і оселився в Києві.
1899 Музей старожитностей і мистецтв Завершено будівлю, де нині Національний художній музей.
1900 Караїмська кенаса Зводить молитовний дім у мавританському стилі на Ярославовому Валу.
1903 Будинок з химерами Завершує свій будинок на Банковій, 10.
1909 Костел святого Миколая Освячено неоготичний костел на Великій Васильківській.
1920 Еміграція Залишає Київ і виїжджає до Польщі.
1930 Смерть у Тегерані Помирає в Персії, де будував вокзал.
2004 Пам’ятник у Пасажі Кияни отримують бронзового Городецького біля Хрещатика, 15.

Головні здобутки

Будинок з химерами Один із символів київського модерну на схилі над площею Франка.
Костел святого Миколая Неоготичний собор, нині також Будинок органної та камерної музики.
Художній музей Будинок з левами на Грушевського, 6, відкритий як міський музей у 1899 році.
Караїмська кенаса Вишукана споруда в мавританському стилі на Ярославовому Валу.

Київ у долі

Будинок з химерами (Банкова, 10; 1901–1903) — прибутковий будинок і власна квартира архітектора. Див. 7 цікавих фактів про будинок з химерами.
Костел святого Миколая (Велика Васильківська, 75; 1899–1909) — Городецький керував будівництвом. Див. Миколаївський костел.
Караїмська кенаса (Ярославів Вал, 7; 1900).
Національний художній музей України (Грушевського, 6; 1897–1899).
Вулиця Архітектора Городецького — названа на його честь у 1996 р.
Пам’ятник у Пасажі (Хрещатик, 15) — встановлено у 2004 р.