Князі та правителі
Ярослав Мудрий
бл. 978–1054
- Великий князь київський
Князь, за якого Київ став одним із найбільших міст Європи: збудував «місто Ярослава» із Золотими воротами та Софійським собором, де його й поховано.
Ось я відходжу зі світу цього, сини мої. Майте любов між собою, бо ви брати від одного батька й однієї матері.
Біографія
Ярослав, син князя Володимира Великого, здобув київський стіл після важкої міжусобної війни, що спалахнула по смерті батька 1015 року. Остаточно він утвердився в Києві 1019-го, перемігши Святополка на річці Альті, і правив тут до смерті 1054 року — понад три десятиліття.
Саме за Ярослава Київ виріс далеко за межі давнього «міста Володимира». Під 1037 роком «Повість минулих літ» пише: «Заклав Ярослав город великий, у якого города є Золоті ворота; заклав же й церкву святої Софії». Нові вали з ровами оточили величезну територію Верхнього міста, а головним парадним в’їздом стали Золоті ворота з надбрамною церквою Благовіщення. Тоді ж постали монастирі святого Георгія та святої Ірини — на честь небесних покровителів князя та його дружини.
Серцем міста став Софійський собор — кафедральний храм київських митрополитів. Його мозаїки й фрески, зокрема груповий портрет родини Ярослава, збереглися донині, а сам собор разом із Києво-Печерською лаврою внесений до Списку світової спадщини ЮНЕСКО (1990). За літописом, князь «книги любив» і зібрав при Софії переписувачів і перекладачів — так виникла одна з перших бібліотек Русі.
Із його іменем пов’язують «Руську правду» — найдавніший звід писаного права Русі. 1051 року за волею Ярослава собор єпископів поставив у Софії митрополитом русина Іларіона. Через шлюби дочок і синів Ярослав поріднився з королівськими домами Франції, Норвегії, Угорщини, Польщі та Візантії — звідси пізніше прізвисько «тесть Європи».
Помер князь у Вишгороді й був похований у Софійському соборі в мармуровому саркофазі, який і сьогодні стоїть у соборі. Утім, коли саркофаг відкрили 2009 року, решток самого Ярослава там не виявилося — їхня доля досі залишається загадкою.
У сучасному Києві про князя нагадують пам’ятник біля Золотих воріт (1997, за моделлю Івана Кавалерідзе), вулиця Ярославів Вал, що повторює лінію його укріплень, і портрет на банкноті у 2 гривні.
Хронологія життя
- 1015 Смерть батька Після смерті Володимира Великого починається боротьба його синів за Київ.
- 1019 Перемога на Альті Ярослав розбиває Святополка й остаточно сідає на київський стіл.
- 1037 «Місто Ярослава» За літописом, закладено нові укріплення із Золотими воротами та Софійський собор.
- 1051 Митрополит-русин Собор єпископів ставить митрополитом Іларіона — уперше не грека.
- 1054 Смерть князя Ярослав помирає у Вишгороді й похований у Софійському соборі.
- 1982 Павільйон над Золотими воротами Над руїнами воріт споруджено захисний павільйон-реконструкцію.
- 1997 Пам’ятник Біля Золотих воріт відкрито пам’ятник Ярославу Мудрому.
- 2009 Загадка саркофага Під час відкриття саркофага останків самого князя не знайдено.
Головні здобутки
- Місто Ярослава Нові вали й Золоті ворота у кілька разів збільшили укріплений Київ.
- Софійський собор Головний храм Русі з мозаїками XI століття — тепер пам’ятка ЮНЕСКО.
- «Руська правда» Найдавніший звід писаних законів Русі пов’язують із його іменем.
- Книжність При Софії працювали переписувачі й перекладачі книг.
Київ у долі
- Золоті ворота (вул. Володимирська / Ярославів Вал) — головний в’їзд «міста Ярослава», закладеного 1037 року; руїни вкриті захисним павільйоном 1982 року. Докладніше
- Софійський собор (вул. Володимирська, 24) — збудований за Ярослава; тут стоїть його мармуровий саркофаг.
- Вулиця Ярославів Вал — пролягає вздовж ліній валів XI століття.
- Пам’ятник Ярославу Мудрому (Золотоворітський сквер, 1997) — князь тримає в руках модель Софійського собору.
Місця на нашому сайті
Галерея
-
-
-
