Робота під час блекаутів: простій, віддалена робота і зарплата

З початку листопада 2026 року Київ живе в режимі аварійних відключень: графіки часто не діють, світло зникає без попередження. Для багатьох це означає не лише холодну квартиру, а й питання на роботі: чи заплатять, якщо офіс стоїть без електрики, чи можна працювати з дому і що робити, коли роботодавець пропонує «призупинити договір». Ось що з цього приводу каже закон.

Офіс без світла — це простій

Якщо роботодавець не може забезпечити вас роботою не з вашої вини, це простій. Згідно зі статтею 113 Кодексу законів про працю, час простою не з вини працівника оплачується не нижче ніж дві третини тарифної ставки (окладу).

Про початок простою працівник має попередити роботодавця, бригадира чи майстра. Виняток — коли простоює весь підрозділ або все підприємство.
Якщо виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або людей довкола, за працівником зберігається середній заробіток.
Простій з вини самого працівника не оплачується.

Порада: фіксуйте простій письмово — коротке повідомлення керівнику в робочий месенджер чи на пошту з часом, коли зникло світло і роботу стало неможливо виконувати. У разі спору це буде доказом.

Віддалену роботу можна запровадити наказом

Зазвичай для дистанційної роботи потрібен письмовий трудовий договір. Але стаття 60-2 КЗпП робить виняток: у разі загрози збройної агресії чи надзвичайної ситуації дистанційну роботу можна запровадити наказом роботодавця. З таким наказом працівника мають ознайомити протягом двох днів з дня його прийняття, але до того, як дистанційна робота почнеться.

На дистанційній роботі працівник сам розподіляє робочий час, якщо інше не передбачено договором, але загальна тривалість не може перевищувати норм КЗпП.
Якщо в трудовому договорі немає умови про обладнання, забезпечувати працівника технікою і засобами для роботи має роботодавець.
Працівнику гарантується «період відключення» — час відпочинку, коли можна не виходити на зв’язок, і це не порушення дисципліни.

Графік може змінитися, обов’язок платити — ні

Під час воєнного стану діє Закон «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Він дозволяє роботодавцю самостійно визначати час початку і закінчення робочого дня (зміни) та п’яти- чи шестиденний тиждень. Тобто перенести роботу на години, коли за графіком є світло, — законно.

Щодо зарплати закон каже: роботодавець може уникнути відповідальності за затримку виплат, якщо доведе, що вона сталася через бойові дії чи іншу непереборну силу. Але це не звільняє його від обов’язку зарплату виплатити.

Призупинення договору — не спосіб зекономити на блекаутах

Призупинення дії трудового договору означає, що ви не працюєте і зарплату вам не платять. Закон допускає це лише тоді, коли збройна агресія виключає можливість обох сторін виконувати свої обов’язки. Призупинення не може бути прихованим покаранням, оформлюється наказом із зазначенням причин і строку, а без згоди сторін воно не може тривати сукупно понад 90 календарних днів.

Якщо ви не згодні з таким наказом, його можна оскаржити до Держпраці — особисто або через профспілку.

Коротко

Немає світла і роботи не з вашої вини — це простій, оплата не менше 2/3 окладу.
Повідомте керівника про простій письмово.
Віддалену роботу можуть запровадити наказом — з ним мають ознайомити до її початку.
Роботодавець може змінити графік, але не може не платити за відпрацьований час.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію юриста. Якщо ситуація складна, зверніться до адвоката — перевірити, чи має він право на практику, можна в реєстрі адвокатів.