Контрактова площа

Торг на Подолі

Площа, яку сьогодні називають Контрактовою, була торговим серцем Подолу ще за княжих часів: поруч лежала пристань на Почайні, і сюди звозили товари з усього Дніпра. 1131–1132 року князь Мстислав Володимирович заклав на торговищі церкву Богородиці Пирогощої, яку згадує «Слово о полку Ігоревім». Після монгольського розорення Верхнього міста саме Поділ став справжнім центром Києва. Тут стояли ратуша магістрату, комори купців, тут збиралися міщани, а у XVI столітті місце звали просто Ринком.

У XVII–XVIII століттях на північному боці площі виріс Братський монастир зі школою, з якої постала Києво-Могилянська академія. Староакадемічний корпус, зведений 1703–1704 років коштом гетьмана Івана Мазепи і надбудований у 1730-х, досі виходить фасадом на площу. Посередині стоїть фонтан «Самсон», що з середини XVIII століття постачав Подолу воду; про нього на сайті є окрема стаття.

Контракти

Назву площі дав ярмарок. 1797 року указ імператора Павла I переніс до Києва з Волинського Дубна контрактовий ярмарок, і з 1798-го щозими, у січні — довкола Водохреща, Поділ заповнювали поміщики, купці, банкіри та посередники з усього Правобережжя й Польщі. Тут не стільки торгували з возів, скільки укладали угоди — «контракти»: про продаж збіжжя і цукру, оренду маєтків, позики, наймання управителів. Ярмарок супроводжували бали, концерти й вистави; у 1850-х під час контрактів навіть виходила щоденна газета.

Розквіт контрактів припав на 1820-ті роки. Згодом їх потіснили Харків та Одеса, а залізниці й київська біржа зробили з'їзди непотрібними. Ярмарок поступово згас і після приходу радянської влади зник остаточно. Сама назва закріпилася 1817 року, коли збудували Контрактовий будинок, хоча згодом площа встигла побувати Олександрівською (1869–1919) і Червоною (з перервами до 1990 року).

Після пожежі 1811 року

9–11 липня 1811 року на Подолі вибухнула пожежа, яка за три дні знищила більшу частину дерев'яної забудови, кілька церков і монастирів. Відбудову за новим планом вели петербурзький архітектор Вільям Гесте та київський міський архітектор Андрій Меленський: криві провулки замінили прямі вулиці й прямокутні квартали, і Контрактова площа отримала нинішні обриси.

Тоді ж постали її головні будівлі. Контрактовий будинок (1815–1817, проєкт Гесте за участі Меленського) з доричним портиком став осередком ярмарку; у його залі виступали Ференц Ліст і Генрик Венявський, на контрактах бували Оноре де Бальзак, Адам Міцкевич, Тарас Шевченко. Гостиний двір звели за проєктом Луїджі Руска: будівництво почалося 1809 року, перервалося через пожежу і війну 1812 року і завершилося аж 1828–1833-го в спрощеному вигляді Меленського. Пирогощу після обвалу бані 1809 року також перебудували в класицистичних формах.

ХХ століття і сьогодення

1935 року радянська влада знесла Пирогощу. У 1980-х роках Гостиний двір, що просів після прокладання метро, розібрали й відбудували за кресленнями Руска, а 1997–1998 років за проєктом Юрія Асєєва відтворили Пирогощу в домонгольських формах; нині храм належить Православній церкві України. З Гостиним двором доля склалася складніше: у 2011 році його позбавили статусу пам'ятки під проєкт торгового центру, кияни кілька місяців стояли на захист будівлі, і зрештою суди повернули її державі. 2021 року Гостиний двір отримав статус пам'ятки національного значення й перейшов до Міністерства культури, проте його реставрацію відклали до повоєнних часів — будівля досі стоїть без даху, з порожнім внутрішнім двором.

Сьогодні площа частково пішохідна: 2017 року її разом з частиною вулиці Петра Сагайдачного віддали пішоходам. Тут проходять ярмарки, концерти й фестивалі, а з метро «Контрактова площа» до Андріївського узвозу, Замкової гори чи набережної — кілька хвилин пішки.

На що подивитися

• Гостиний двір — ряди аркад вздовж площі, найбільша будівля класицизму на Подолі.
• Контрактовий будинок на Межигірській, 1 — з меморіальною дошкою Ференцу Лісту.
• Староакадемічний корпус Києво-Могилянської академії і пам'ятник Григорію Сковороді перед ним.
• Церква Богородиці Пирогощої та відкриті фундаменти поруч із нею.
• Фонтан «Самсон» і пам'ятник гетьману Петру Конашевичу-Сагайдачному.