Батьківщина-мати

Задум і будівництво

Ідея музею війни в Києві з'явилася ще 1943 року, але до неї повернулися лише в 1970-х. Музей історії війни створили наказом Міністерства культури УРСР у листопаді 1973 року, а першу експозицію відкрили 1974-го у Кловському палаці. Тоді ж на схилах між Києво-Печерською лаврою та Звіринцем почали зводити великий меморіальний комплекс. Ескізний проєкт розробили московський скульптор Євген Вучетич та архітектор Євген Стамо. Після смерті Вучетича у 1974 році головну скульптуру доопрацював і довів до кінця український скульптор Василь Бородай. Авторський колектив очолював архітектор Віктор Єлізаров, до нього входили скульптори й архітектори Києва та Москви, зокрема Фрідріх Согоян і Микола Фещенко.

Фігуру зварили з нержавіючої сталі, яку виплавили й прокатали на запорізьких заводах «Дніпроспецсталь» і «Запоріжсталь». Технологію зварювання розробив Інститут електрозварювання імені Патона, а за час монтажу на скульптуру наклали близько 30 км швів. Висоту монумента обмежили так, щоб він не перевищував Велику лаврську дзвіницю: разом із постаментом він має 102 метри, сама фігура — 62 метри, меч — 16 метрів. Комплекс відкрили 9 травня 1981 року.

Від «Вікторії Петрівни» до тризуба

Монумент задумували як символ радянської Перемоги, але кияни майже одразу назвали його «Батьківщиною-матір'ю», а жартома — «Вікторією Петрівною», на честь дружини Леоніда Брежнєва. Відтоді жінка з мечем і щитом стала однією з візитівок міста, видимою з мостів і Лівого берега. Постать обернена на схід, до Дніпра, і цю деталь у роки російської агресії почали прочитувати по-новому.

Після ухвалення законів про декомунізацію 2015 року музей отримав нову назву — Національний музей історії України у Другій світовій війні. Найпомітнішою зміною стала заміна герба на щиті. Влітку 2022 року в застосунку «Дія» понад 778 тисяч людей висловилися щодо долі радянської символіки, і 85 % підтримали тризуб. Наприкінці липня — 1 серпня 2023 року герб СРСР демонтували, а 6 серпня 2023-го на щиті встановили тризуб розміром 4,5 на 7,5 метра за проєктом монументаліста Олексія Пергаменщика. Знятий герб став музейним експонатом. Тоді ж обговорювали перейменування монумента на «Україна-мати», але офіційного рішення так і не ухвалили.

Меморіальний комплекс

Комплекс займає понад 11 гектарів. Від вулиці до головної площі веде алея, а на самій площі стоять бронзові композиції «Форсування Дніпра» та «Передача зброї». Поруч розташована галерея горельєфів «Героїв фронту і тилу» і чаша «Вогню Слави». Музей поступово звільняє простір від імперських наративів: 2024 року з Алеї міст-героїв зняли радянські «Золоті зірки», а 2026-го з галереї прибрали російськомовний напис радянських часів.

На майданчику бойової техніки стоять танки, гармати, літаки й гелікоптери від Другої світової до пізньорадянських часів, а також трофеї нинішньої війни, зокрема російська БМД-2, яку українські десантники захопили на Луганщині 2014 року. У Виставковому центрі триває проєкт «Україна — Розп'яття» про повномасштабне вторгнення: від залишків спорядження армії РФ до врятованих із Київщини церковних реліквій.

Музей під час великої війни

24 лютого 2022 року головний корпус закрили. Відвідувачів знову впустили лише 20 жовтня 2023 року, коли тут відкрилися нові виставки, зокрема «Загроза z неба» про російські ударні безпілотники. Сама війна дісталася й сюди: 6 червня 2025 року вибуховою хвилею пошкодило фасад головного корпусу й вибило скло біля підніжжя монумента, а 3 лютого 2026 року внаслідок російського удару постраждала Зала Слави — зруйновано близько ста квадратних метрів вітражного скла, яке простояло понад сорок років.

Що подивитися

Найкраще почати з головної площі й обійти скульптурні групи, а потім піднятися до підніжжя монумента. З оглядового майданчика на висоті близько 36 метрів видно Лаврську дзвіницю, Дніпро й Лівий берег. Вище, на щиті, працює ще один майданчик на висоті 91 метра, куди піднімаються ліфтом і сходами лише за доброї погоди й з обмеженнями за віком і станом здоров'я. Окремо варто зайти на майданчик техніки, де біля радянських танків стоять експонати нинішньої війни. Під час повітряної тривоги музей не працює.