Пішохідно-велосипедний міст

  • Адреса: Над Володимирським узвозом, між Володимирською гіркою та Хрещатим парком
  • 2018–2019; відновлення 2022
  • Сучасна інженерна архітектура: сталь і скло
Пішохідно-велосипедний міст
Фото: Віктор Полянко, 2019, CC BY-SA 4.0

Скляний міст 2019 року над Володимирським узвозом, що з'єднав Володимирську гірку з Хрещатим парком і Аркою Свободи та встояв під час ракетного удару 10 жовтня 2022 року.

Між двома парками

Володимирська гірка і Хрещатий парк — дві частини одного дніпровського схилу, які розрізає Володимирський узвіз. Ідея перекинути між ними міст з'являлася не раз. Ще 1934 року, коли столицю повернули до Києва, Василь Кричевський у конкурсному проєкті урядового центру запропонував віадук над узвозом; проєкт відхилили. У 2006 році міст фігурував у концепції торгового комплексу на Володимирському узвозі, а 2013-го місто провело міжнародний конкурс, у якому змагалися бюро з Нідерландів, Великої Британії, Швейцарії, Іспанії та України, — але кияни й журі так і не зійшлися на одному варіанті.

П'ять місяців будівництва

Остаточне рішення ухвалили 2017 року. Проєкт виконало ТОВ «Проектні системи ЛТД», архітектор — Андрій Миргородський, будувало «Спецавтобуд». Роботи почалися в грудні 2018-го, у лютому 2019 року звели опори, у березні–квітні змонтували прогони, у травні поклали скло. Сталь для конструкцій виготовили на маріупольському «Азовсталі» та миколаївському заводі «Океан». 25 травня 2019 року, напередодні Дня Києва, міст відкрили Віталій і Володимир Кличко, які для переконливості підстрибували на скляних панелях. За словами міського голови, сам міст коштував 275 мільйонів гривень, ще близько 145 мільйонів пішло на фонтан, мережі, благоустрій та укріплення схилів.

Будівництво супроводжували суперечки: Міністерство культури просило зупинити роботи через близькість до буферної зони Софійського собору, швейцарське бюро Leuppi & Schafroth звинувачувало авторів у запозиченні свого конкурсного проєкту 2013 року, прокуратура перевіряла кошторис. Ще влітку 2019 року кілька скляних панелей тріснули — частина з них, як з'ясувалося, від вандалів, — і їх замінювали.

Конструкція

Міст — сталева трипролітна балка завдовжки понад 210 метрів, що спирається на дві залізобетонні опори з дзеркальним облицюванням і дві кінцеві. У плані він двічі вигинається, повторюючи лінію схилу, а на поворотах влаштовано оглядові майданчики зі скляною підлогою площею близько 70 квадратних метрів. Перила — з металу та скла. Верхня частина мосту розділена на пішохідну і велосипедну смуги; з боку Володимирської гірки він виходить до сходів униз, до пам'ятника Магдебурзькому праву, а з боку Хрещатого парку — до оглядового майданчика біля Арки Свободи українського народу.

10 жовтня 2022 року

Вранці 10 жовтня 2022 року, під час масованого ракетного удару по Україні, о 08:18 російська крилата ракета Х-101 впала біля опори мосту і вибухнула на схилі над Володимирським узвозом. Камери спостереження зафіксували вибух, коли на мосту були люди; ніхто з них не постраждав. Вибухова хвиля розбила скляні вставки, міст укрило уламками, під ним лишилася глибока вирва — але конструкція встояла. Вже наступного дня почалися ремонтні роботи, а 17 грудня 2022 року міст знову відкрили, замінивши 18 скляних панелей підлоги та 143 бічні.

Міст, який удар не зруйнував, швидко став для киян символом стійкості: його порівнювали з Кримським мостом, пошкодженим за два дні до того. Фрагменти розбитого скла місто продавало на благодійних аукціонах на підтримку оборони.

Міст і Арка

Східний кінець мосту впирається в колишню Арку дружби народів 1982 року. У квітні 2022 року з-під арки зняли бронзові фігури українського і російського робітників, 14 травня того ж року її перейменували на Арку Свободи українського народу, а 30 квітня 2024 року демонтували й гранітну стелу на честь Переяславської ради. Сьогодні з цього місця, як і з самого мосту, відкривається один з найширших краєвидів Києва: Дніпро, Труханів острів, Парковий міст і лівий берег.

Відео про місце

Пішохідно-велосипедний міст на екрані

У Києві відкрили "скляний" пішохідний міст — Ukrinform · YouTube